Галина покликала на розмову на кухню свою доньку, та сказала їй, що вона деякий час поживе у бабусі з дідусем. Адже її треба знайти чоловіка для життя. Дарина не могла не послухати маму звісно. А сама мати Галини не була дуже рада тому, що онучка залишається в них.

Галина і справді спочатку знайомилася з чоловіками, взнавала їх і розчаровувалась. Потім її вже це діло набридло, вона влаштувалася на роботу, де отримувала середню зарплату, ну себе могла отримувати.

Тож про доньку і про те, щоб знову її забрати додому жінка вже й не думала. Тільки зрідка приїжджала до них і привозила Дарині якісь речі та солодощі. Так дівчинка і виросла в бабусі з дідусем. Дарина добре вчилася в школі та мріяла стати медиком. Тож коли настав час вступати до інституту, то вибір до якого, дівчина добре знала.

Дарина ніколи ні з ким не зустрічалася та не закохувалася. Однак в інституті, дівчина вперше все-таки закохалась, однак Костя був із небагатої сім’ї і дівчина вирішила нічого з ним не мати.

Адже їй не хотілося знову, жити в бідноті та рахувати копійки. Однак наполегливість хлопця дала свій результат і Дарина все ж відповіла йому взаємністю. Так вони зустрічалися, разом навчалися і  паралельно влаштувалися на роботу, до поліклініки, що знаходились разом. А невдовзі Дарина дізналася що знаходиться при надії. Вона боялася сказати Костеві, адже розуміла, що він ще не хотів дітей.

Дарина була розгублена вона не знала як її вчинити. Та все ж вирішила піти та розповісти йому. Але коли прийшла в поліклініку то побачила там його з іншою дівчиною, медсестрою. Після цього вона звільнилася з роботи та перевелась на заочне навчання і  поїхала назад до дідуся з бабусею.

Дарина все їм розповіла, бабуся не злякалася того, що прийдеться виховувати ще правнучку. Жінка боялася за те, щоб Дарина не виявилася такою ж матір’ю-зозулею, як її рідна мати. Та коли появилася на світ Богдана, то в жінки всі сумніви відпали, бо Дарина не відходила зовсім від донечки.

А через деякий час несподіванкою для самої дівчини та бабусі стало те, що Галина приїхала до них та казала що тепер вона буде дивитися за онукою і допоможе Дарині, гроші тепер в неї є. А сама дівчина поїхала дальше закінчувати навчання. Вона жила в гуртожитку, тож приїжджала раз на тиждень щоб побачити донечку.

Мати її Галина і справді змінилася, вона добре дивилася за онукою. Однак невдовзі жінки не стало, як виявилася вона була хвора. Та після себе залишила вона Дарині ключі від квартири та немалу суму на рахунку в банку.

Однак дівчина все ж після навчання вирішила знайти самостійну роботу. Коли вона прийшла на співбесіду до керівника приватної клініки, то ним виявився Костя, той самий. Вона вже хотіла розвернутися та йти геть, однак той її заспокоїв та сказав, що немає значення що в них колись було.

Він взяв в неї документи та оформив її на роботу. Коли Дарина повернулася додому то була сама не своя.
Однак вона не встигла ще й навіть роздягнутися, як у двері вже пролунав дзвінок.

Коли вона відчинила двері то побачила Костю з букетом квітів та тортом у руках. Він вручив то все Дарині і спитав її: ” Чому ти тоді так пропала?”. Вона все йому розповіла що його бачила з іншою. Однак все було не так, як подумала Дарина. І вони знову воз’єдналися, як справжня щаслива сім’я.

Дана історія ще нам показує, що ніколи в житті не потрібно робити поспішних висновків. Адже все може бути не так, як нам інколи здається.

Любі читачі ви згідні зі мною?

Джерело