У чоловіка є сестра. Я чомусь думала, що раз у мене з братовою дружиною хороші стосунки, то і з сестрою чоловіка все буде чудово. Та я не вгадала

Брат мій самозайнятий, він має точку в торговому центрі, працює сам на себе, вихідний у нього, тільки в неділю.
Він ремонтує телефони, ноутбуки, збирає комп’ютери на замовлення. На прибуток не скаржиться. Брат одружений, у них будинок. та двоє дітей.
У мене з дружиною брата багато спільного, ми добре спілкуємося, через зайнятість брата, часто бачимося без нього.
Буває, удвох кудись ходимо, буває, з дітьми. Племінників обожнюю, я для них найулюбленіша тітка.
Я маю чоловіка. У шлюбі ми нещодавно, до весілля зустрічалися півтора року, із них вісім місяців разом жили.
Чоловік класний, сподобався мамі та братові з невісткою, а якби не сподобався, мені було б начхати. Головне, що нам гаразд разом.
У чоловіка є сестра. Я чомусь думала, що раз у мене з братовою дружиною хороші стосунки, то і з сестрою чоловіка все буде чудово.
Хрін там я вгадала! Чоловік утомився смикати сестру, коли його чаша терпіння переповнювалася, то він їй навіть сказав, що їхні родинні стосунки стоятимуть на паузі доти, доки вона не порозумнішає.
Її дуже цікавили мої стосунки з братом. Вона ставила дивні питання на кшталт:
– Як думаєш, кого твій брат більше любить, тебе чи дружину?
– Це різне кохання. Ти що більше любиш, руку чи ногу? Любов до батьків, до дітей, до братів і сестер, до дружин і чоловіків – це все кохання, але з різними джерелами, – так я задовольнила її цікавість.
Потім вона почала ставити дивні питання. Якось сиділи з друзями, вона теж там була. Грали у правду чи дію. Чоловік вибрав правду, то вона поставила запитання:
– Тону я, поруч тоне твоя дружина, можна врятувати тільки одну, кого врятуєш?
– Дружину врятую – мама загризе, тебе врятую – теща. Знаю! Поряд утоплюся, – спробував відбутися жартами чоловік.
Але вона наполягла. Чоловік сказав, що спочатку врятував би мене, на що та образилася.
Або випадок на мій день народження. Незадовго до нього у мене впав телефон, і я звернулася до брата для заміни екрана.
Він подивився, сказав, скільки коштуватиме дисплей, запропонувавши оригінал, чи Китай, додав, що це підсумкова ціна, за роботу він не візьме. Вибрала я Китай.
– Дві вісімсот, – брат назвав підсумкову вартість ремонту та запитав, що я хочу на день народження.
– Не знаю, бо все є. Головне, приходь із дружиною. День народження у суботу, я працюю, тож відзначатимемо у неділю.
– Давай ремонт телефону буде подарунком?
– Дорого. Купиш кухоль, мені вистачить.
Хвилин десять сперечалися. Я розуміла, що брат має сім’ю, дітей. Уявляєте, скільки ж фруктів можна купити дітям на дві тисячі вісімсот гривень? А ще брат втрачав гроші на роботі. Це надто дорогий подарунок. Але брат мені заперечив.
-Ти одна, а нас четверо, ти нам усім подарунки купуєш, тож циц, жінка! Заміна екрана – мій подарунок! Я показала йому язик і пішла.
День народження.Сестру чоловіка не кликали, але вона напросилася. Мовляв, хлопець її з побаченням кинув, вона така вродлива сидить, сумує.
Практично відразу вона мене запитала, що мені брат подарував. Заміна дисплея її не вразила.
– Мій брат у такій ситуації подарував би мені новий телефон, – з апломбом заявила вона.
– Не подарував би, – усміхнувся чоловік, – мені є кому телефони дарувати.
Вона надулася, хвилин за кілька відійшла, повернулася й оголосила, що побачення все-таки відбудеться, тому вона поїхала.
Таких випадків було чимало. Вона дістала свого брата, тому чоловік кинув її в ігнор до моменту, коли вона порозумнішає.
Навряд чи це колись станеться, так що я маю всі шанси більше ніколи не побачити її. Та я не дуже й пошкодую! Чи ви зі мною згодні?
КІНЕЦЬ.