Коли не стало мами я хотів забрати тата до себе. – Тут спочиває моя Олечка. Я в любий момент сходжу до неї, поговорю. А що я в тому місті на поверсі робити буду? Ні, я вже тут своє доживатиму, в нашій з Ольгою хатинці. – Я не наполягаю, бо розумію тата, до того ж, він ще в силах, та й з господарства один пес Бурко. А недавно я відправив його на курорт. Перед тим я його возив в магазин, одів, підстриг. Ну мачо, і не скажеш, що йому сімдесят. Приїжджаю я серед тижня, а він вже з Вірою познайомився. Тільки Віра ця, ще той фрукт
– Та я пожартував, що в мене фірма, я головний, а ти мій заступник. Віра, ясна річ, що зрозуміла, що це жарт, – сказав мені батько, але я відчуваю, що нічого вона не зрозуміла.
Пані Віра закохалася в мого батька на курорті, в який я його відправив. Але закохалася, це гучно сказано. Скоріш за все, ця дама в пошуку “повного гаманця”.
Вже другий рік я відправляю свого батька кудись в санаторій. Живе він в селі, хоч я й просив тата переїхати до мене.
– Тут спочиває твоя мати. Я в любий момент сходжу до неї, поговорю. А що я в тому місті на поверсі робити буду? Ні, я вже тут своє доживати буду, в нашій з Ольгою хатинці.
Я не наполягаю, бо розумію тата, до того ж, він ще в силах, та й з господарства один пес Бурко.
Відколи не стало мами, я старався бути для тата підтримкою. Я беру його іноді в місто, ми ходимо в кіно, а один раз навіть на боулінг ми ходили. Татові дуже сподобалося.
Також я стараюся щось тату цікаве прикупити. Він, правда, відмовляється, але я кажу, що хороші знижки і гріхом не взяти ті штани чи сорочку з футболкою.
Треба сказати, що тато в свої сімдесят років дуже гарно виглядає.
Вже два роки, як я відправляю тата в санаторій. Цього року я відправив його в Закарпаття.
Тато не перечить, бо там йому подобається.
Я завіз його, накупив смаколиків, які тато любить.
А серед тижня я по роботі був не далеко від санаторію, тому також вирішив заїхати.
В мене машина гарна, не дешева, з салону. Я коли приїхав, то тато сидів з якоюсь жінкою. Ця Віра, як я потім дізнався, приглянулась татові, а точніше він їй.
Але по поведінці цієї Віри я зрозумів, що вона собі шукає не кохання, а “вигоду”, у татовому випадку – фінансову.
А тато взяв ще й пожартував, що він власник фірми, а я його зам. Тато й виглядає на бізнесмена, але це тільки вигляд.
Я так сміявся, коли тато сказав, що дав цій Вірі номер телефону. Вона хоче приїхати до нього.
Думаю, Віра ця буде дуже здивована, що замість бізнесмена, “відхватила” мого тата, який живе в невеличкому будиночку на свою пенсію і звісно, на мою фінансову підтримку.
Тато ще не дуже зрозумів, що це з її боку не любов. Але нехай, я мовчу, щоб не було в нього розчарувань.
Ось вам і курортний роман…