– Я тебе вигулювати по Німеччині не збираюся за свої гроші. Я і слова такого не казав! В мене є діти і на них я певну суму виділив. На тебе в мене і долара немає, – сказав мені чоловік, коли я привезла йому дітей, яких він вже більше року не бачив.

Мені так неприємно було це чути від людини, з якою одного дня стала на рушничок щастя і подарувала двійко діточок.

З чоловіком ми розлучилися, коли діти ще були зовсім маленькі.

Артему було п’ять рочків, а Кароліні два.

Арсен їздив на заробітки, там, в Німеччині і познайомився з якоюсь жінкою, в якої троє своїх дітей, і залишивши рідних дітей, пішов “виховувати” чужих.

Дуже важко було. Я заміж не вийшла. Живемо ми в селі, де господарство, городи. Я працювала довгий час на заправці, багато допомагали батьки з якими я живу.

Чоловік про мене і чути нічого не хотів, хоча я натякала, що якщо він одумається, я за ради дітей його прийму.

Але ні, цього не сталося. Арсен так і залишився жити з тою жінкою і її дітьми в Німеччині.

З дітьми він бачився останній раз більше року назад.

Арсен зідзвонився з Артемом і попросив, щоб я привезла їх до нього, бо він скучив.

Я потратила гроші на квитки і дорогу, а це сума не маленька. Арсен сказав, що фінансова сторона за ним і він все поверне.

Місяць часу ми з дітьми готувалися до від’їзду. Ми хотіли, щоб все було гарно, бо Арсен обіцяв, що звозить нас на море, якого діти давно не бачили і екскурсії влаштує.

Я ж як думала, що Арсен і мене біля дітей “вигуляє”. Та колишній чоловік мені подякував, дав в руки пару доларів (за дорогу вернув) і сказав, коли за ними приїхати. А я хто така, щоб мною так керувати?

– Я додому не їду. Буду з вами той тиждень, бо не хочу дітей з тобою на такий довгий час лишати.

– Як ти собі це уявляєш? Я що, маю тебе з дітьми в квартиру до нової дружини завести і поселити? Я на таке не розраховував. Я хотів бачити тільки дітей. За гроші не переживай, я все поверну.

Я в розпачі. Я не планувала повертатися, і навіть відпустку невеличку взяла. Прийшлось за свої гроші оплачувати хостел і тиждень в ньому жити.

Грошей потратила стільки, що й не снилося. Арсен і половини з того не віддав.

– Те, що ти наїла, я оплачувати не буду. Я тут на будові працюю, а не на фірмі керівником.

Ось вам і з’їздила з дітьми до тата на відпочинок. Навіть соромно було дома мамі з татом розповідати.

Але головне, що діти щасливі, бо їх тато не образив.

Ну а як би ви реагували на такий вчинок колишнього чоловіка? Я вважаю, що це не по людськи…

Джерело