А вже після того, як я вийшла на пенсію, відразу стала підробляти репетиторством, адже все життя пропрацювала вчителькою хімії.

Я, зізнатися щиро завжди любила свою роботу, тому займаюся цим із великим задоволенням. А коли бачиш радість діток і їх мам і татусів, що їм легко дається навчання, завдяки мені, то з’являється відчуття своєї потрібності та великої корисності в цьому житті.

Мене це радує і підбадьорює, та й за постійною роботою важкі думки про сьогодення думки не турбують мене.

Разом з тим, ще є у мене ще й дві онучки. Дівчатка вже гарно підросли, але самостійно ще не можуть собою займатися, ще не на стільки дорослі, їм потрібна допомога і підтримка завжди.

Моя невістка постійно відводить своїх доньок у школу і забирає їх зі школи, водить потім по різним гурткам та секціям. У неї на це йде більше половини часу вдень, тому у неї особливо можливості зайнятися своїми улюбленими справами немає і це зрозуміло мені.

А от нещодавно дружина мого сина просто почала натяками мені часто говорити, що і я могла б взяти участь у вихованні моїх рідних онучок, я людина ще активна, як на свій вік, відповідальна і уважна, вона довіряє мені.

Це стосувалося саме того, щоб я відводила та приводила її дітей, замість неї. А невістка поки буде займатися домашніми справами. Все одно я на пенсії та часу у мене достатньо зараз, і для кого я можу його присвячувати, як не для своїх рідних людей.

Я і не проти допомагати, коли маю час, завжди готова прийти на допомогу дітям і онукам, коли потрібно. Чим я і займаюся дуже часто у вихідні дні. Але в будні дні у мене все розписано і в більшості заняття маю з дітками після обіду, якраз в той час, коли в онучок закінчується навчання в школі та починаються різні гуртки.

А так як зараз літо, і у мене учнів зараз чимало, адже всі хочуть підігнати навчання на канікулах, я дорого за заняття не беру, то цей процес і займає у мене майже весь день.

Виходить, що я працюю повноцінний робочий день, лише просто вдома. А потім мені ще потрібно приготувати і виконати домашню роботу. Її за мене теж ніхто не зробить, адже я сама, мене зараз нікому підтримати і допомогти. Ось і виходить, що я вільна тільки у суботу та неділю.

Але дружина мого сина все вважає, що раз я на пенсії, то часу у мене багато та на роботу з репетиторством, і на багаторазові походи з онучками по їх гуртках. Вона просто навіть не може зрозуміти, що підготовка замовлення і шиття займає великий період часу. А якщо я буду займатися щодня з онуками, то залишуся без свого підробітку. А на мою пенсію одну зараз прожити важко. Навіть самого елементарного, і того не зможу собі дозволити.

Але дружина сина таки не вгамовується. Вона почала мого сина переконувати, щоб він став мене вмовляти. Мовляв, я ж в першу чергу бабуся для їх дітей, а потім вже все інше. На цьому грунті у мене з ним назрівають постійно все нові та нові непорозуміння.

Мій син теж не вірить, що я цілими днями займаюсь з дітками. Зате що син, що невістка додаткові гроші від мене беруть з величезним бажанням, коли я їм щось купую, онукам гроші даю. Тільки ось зрозуміти мене, не вважають за потрібне.

Я продовжую стояти лише виключно на своєму, вважаю, що я права. Я вважаю, що дітей народжують для себе, а не для бабусь і дідусів. Тим більше що невістка моя не працює зараз зовсім, вона сидить вдома теж.

Чому в такому разі, я повинна на шкоду собі задовольняти її потреби у вільному часі, бо її так хочеться? Я ніколи ні на кого не розраховувала, тому і зараз сама займаюся підробітком і ні від кого нічого не чекаю.

нещодавно просто перестала виділяти дітям гроші. Так вони відразу це помітили. На їх питання чому я так вирішила, я відповіла, що якщо мені доведеться залишити підробіток, то і моєї пенсії мені не вистачатиме для хорошого життя, тому я зараз вже маю берегти кожну копійку.

А якщо справи підуть таким чином, що мені навіть на елементарні речі грошей не вистачатиме, то я буду змушена просити додаткові кошти у них, мовляв, тепер ви мені будете давати гроші, допомагати, а не я вам. Сподіваюся, що мій натяк діти мої зрозуміли і задумаються. А сама поки продовжую підробляти.

Невже син з дружиною не розуміють, що мають бути ще вдячними мені, що я сама себе забезпечую добре на пенсії, їм грошима допомагаю і вихідні присвячую своїм онучкам. Невже їх влаштовувало б те, що я сиділа б постійно з їх дітьми, але у них постійно просила грошей?

Чи, можливо, я погана бабуся, якщо не сиджу з онуками, а гроші заробляю? Як краще бути мені?

Джерело