Невістку мій син взяв з нашого села. Я не була в захваті з самого початку, але Юра мій закохався по вуха і ні мене ні тата слухати не хотів.

Сімейка в них не проста. Христина має ще трьох старших сестер, але річ в тім, що всі вони прожили в шлюбі дуже мало. Чоловіки в них були не погані, але ті поводилися так, наче в них корона на голові.

Одна сестра зараз живе з якимось на віру, має дітей від попереднього шлюбу. Інші сестри самі дітей виховують. Не дуже благополучна сім’я. Ось я й хвилювалася, що Христина голову закрутить Юрі і кине.

Але дійшло в них до весілля. Я в своєму великому будинку прийняла невістку. З чоловіком на той час я була розлучена, бо мій Петро собі знайшов іншу. Наш великий будинок я вже закінчувала одна. Оздобила з середини і вже дійшла до подвір’я, але гроші закінчилися.

В хаті невістка, яка мене не сильно радувала, ось я і поїхала в Канаду на заробітки, щоб не бачити їх на власні очі.

Невістці я забороняла чіпати будь що і переробляти щось в будинку. Я її просто терпіти не могла. Приїжджала я в село не часто, а одного разу коли приїхала, то застала на подвір’ї коробку, яка була вже вигнана до половини.

Син з невісткою почали будівництво свого будинку, бо їм надоїли мої “дзьобання”.

На даний час в них не хата, а замок. В Юри і Христини два синочки. І ви знаєте, мені дуже соромно за свої вчинки. Насправді в них дуже гарна сім’я.

Але скільки б я не просила Юру хоча б траву навколо мого будинку покосити, він ніби не чує. Ця хата нас посварила. Хоч ми і спілкуємось і по телефону і коли я приїжджаю, то чую від них холодок.

В будинку вже вікна треба міняти на пластикові, а я не знаю чи робити це чи ні, бо я в тій хаті жити не збираюся, а син тим більше.

Написала вам сюди, щоб ви не повторювали моїх помилок.

Я вже не раз у священика на сповіді була, але відчуваю, що ще не всю “покуту” відмолила.

Як мені бути? Як полегшити тягар на серці?

Джерело