Вийшла я заміж свого часу за свого начальника. Народилася у нас чудова донечка Алінка. Але наше сімейне щастя з Михайлом тривало не довго, ми розлучилися. Я зробила по максимуму, щоб забрати у чоловіка якнайбільше матеріального майне – заради майбутнього Аліни. Але ви навіть не уявляєте, як розчарувала мене дочка. А потім дочка сказала, що чекає малюка. Уявляєте мою реакцію! Скоро я стану бабусею. Як подумаю про це – і сльози ріками з очей

Вийшла я заміж свого часу за свого начальника. Народилася у нас чудова донечка Алінка. Але наше сімейне щастя з Михайлом тривало не довго, ми розлучилися.
Я зробила по максимуму, щоб забрати у чоловіка якнайбільше матеріального майне – заради майбутнього Аліни. Але ви навіть не уявляєте, як розчарувала мене дочка! Та про все розповім спочатку.
Коли я познайомилася з Михайлом, йому було 37 років, він був одружений. Мені було на це байдуже – почуття накрили нас бурхливими хвилями, і скоро я вийшла за Мишка заміж.
Донечку назвали Аліною, і це єдина моя дитина, яку я дуже люблю.
Я кийсь час у нашій родині все було спокійно. Я сиділа з донькою, чоловік працював і приносив гроші, утримував нас. А потім я дізналася, що у Михайла є молода подружка. Нічого нового.
При розлученні я відібрала в нього все, що могла. Моя б воля, я б його машину поділила навпіл, чесне слово. Усе, що було можливо, все було пораховано та поділено. А ще я виборола за допомогою юристів великі аліменти від колишнього.
Ми з донечкою жили як у маслі, а з часом я інвестувала гроші у кілька успішних проектів і стала отримувати постійний пасивний дохід.
У фінансовому плані я досягла того, чого прагнула. Ми з Аліною подорожували, займалися шопінгом, жили на широку ногу. На повноліття Аліни купила їй квартиру. Дуже хорошу квартиру в новобудові, з ремонтом та підземним паркінгом.
Дещо пізніше у дочки вже була і машина. Я ніколи не вимагала від дочки чогось особливого. Тільки вчитися і вибирати собі достойне коло спілкування.
А потім дочка сказала, що чекає малюка. Уявляєте мою реакцію? Трохи заспокоївшись, я стала думати, що робити. Але Аліна сказала, що для них з якимось там Микитою це несподіванка, але вони дуже щасливі і будуть жити разом і виховувати дитинку.
І ось зараз Аліна живе з цим Микитою на орендованій квартирі. Шостий місяць. Зятьок десь бере гроші, а вона сидить удома в очікуванні малюка. Думки чужих людей їх не цікавлять, як і думка рідної матері. Гроші від мене не беруть.
Скоро я стану бабусею. Як подумаю про це – і сльози ріками з очей. Заради чого я так старалася? Щоб моя дочка отак стала домогосподаркою з двома вищими освітами?
Як наставити дочку на правильний шлях? Якби вона пішла від Микити, я б їй няню забезпечили і все решту, аби вона лише не закидала кар’єри юриста заради сидіння вдома з дитиною.