Свекруха й чоловік мене просто умовляли тоді, 10 років тому, їхати працювати в Іспанію. Чоловіка скоротили, свекруха допомагає мені з меншою дитиною, а зарплата на моїй роботі копійчана. І тут мене подруга кличе працювати прибиральницею в готелі в Мадриді! Яке щастя! Мені якось треба було жити і утримувати родину в Україні: чоловіка і двох діток, моїх батьків і навіть молодшу сестру. Приїздила я додому раз на рік, частіше е виходило. Дочка вийшла заміж ще тоді, коли я була в Іспанії. Сину купила квартиру. Хочу розповісти їм, що більше не буду допомагати грошима, що подаю на розлучення і їду назад Мадрид вже жити для себе. Розповісти, що там у мене маленька донечка 3-річна і нове кохання

Свекруха й чоловік мене просто умовляли тоді, 10 років тому, їхати працювати в Іспанію. Чоловіка скоротили, свекруха допомагає мені з молодшою дитиною, а зарплата на моїй роботі копійчана.
І тут мене подруга кличе працювати прибиральницею в готелі в Мадриді! Яке щастя!
Було складно, але зрозуміло. Прибирати приміщення за гостями готелю. Скоро я знайшла ще підробітки – працювала в приватних будинках прибиральницею в родинах наших емігрантів.
Мені якось треба було жити і утримувати родину в Україні: чоловіка і двох діток, моїх батьків і навіть молодшу сестру. Приїздила я додому раз на рік, частіше е виходило.
Дочка вийшла заміж ще тоді, коли я була в Іспанії. Я надіслала їй грошей, нормальну суму. І привітала по відео. І все. Ми досі бачимося не частіше ніж раз на рік, на мій день народження.
Вони з зятем живуть в іншому кінці країни і за дочку я не турбуюсь, у неї все добре.
З сином – інша історія. Тепер, коли я приїхала додому, купила йому квартиру, зробила ремонт у своїй, йому й цього мало. НЕ одружений. Працювати він або не хоче, або не вміє.
Щоразу, коли йому не вистачає грошей, він купує якісь дешеві цукерки чи квіти і приходить до мене. Просить йому допомогти матеріально і так сумно зітхає, що я навіть не можу уявити собі, у зв’язку з чим він може мати такий сумний настрій.
Каже: «Дівчина покинула, знову. Це, мабуть, остання. Нічого в мене не виходить, мамо. Я ж стараюся, а воно не виходить, не цінують вони мене»
Я, звісно, все розумію. Він моя дитина, я пропустила частину його дитинства та юності, але, зізнаюся вам, мене його скарги н торкають. Зовсім.
Я думаю так і кажу йому: а ти спробуй і якось змінити своє життя. Запишись на якісь курси. Влаштуйся грузчиком і вставай о 5 ранку. Може, допоможе. Ну як я можу тобі щось порадити, якщо ти вже дорослий чоловік і сам повинен хоч щось в житті робити і чогось досягати?
Так я і стала черствою. До своїх подруг, сина, чоловіка. До всіх. Хочу розповісти їм, що більше не буду допомагати грошима, що подаю на розлучення і їду назад Мадрид вже жити для себе.
Розповісти, що там у мене маленька донечка 3-річна і нове кохання. Ось так змінилося моє життя за ці 10 років.