Я відразу ж в словах баби Шури почула “аферу”, але чоловік переконав, що це гарна можливість отримати квартиру для дітей. Ми за неї бабулі заплатили, всі документи були підписані. Вона ж здійснила свою мрію, з’їздила на термальні води в Косино. Але після вона раз у раз телефонувала онуку. То їй сиру дорого хочеться, то цукерок. – Ви як не будете мою волю виконувати, я з тим спадком передумаю. В мене ж окрім Дмитра ще троє онуків є. Цінуйте, що я вас для такої “процедури” обрала, – сказала бабуся

Я відразу ж в словах баби Шури почула “аферу”, але чоловік переконав, що це гарна можливість отримати квартиру для дітей. Ми за неї бабулі заплатили, всі документи були підписані. Вона ж здійснила свою мрію, з’їздила на термальні води в Косино. Але після вона раз у раз телефонувала онуку.

То їй сиру дорого хочеться, то цукерок. – Ви як не будете мою волю виконувати, я з тим спадком передумаю. В мене ж окрім Дмитра ще троє онуків є. Цінуйте, що я вас для такої “процедури” обрала, – сказала бабуся

Бабуся мого чоловіка з самого початку мені не подобалася.

В мене також є бабусі, але вони якісь не такі, дуже вже багато в неї якоїсь зверхності чи навіть наглості, я не знаю.

– Я собі так подумала, ви тут до мене найближче, тому свою квартиру я заповім вам, а точніше Дмитру. Але ви розумієте, що квартира в мене в гарному районі і просто так ви її не отримаєте, – сказала баба Шура.

Мене це вже насторожило. Зазвичай бабусі і дідусі з радістю пишуть на того чи іншого внука чи дітей заповіт, а тут на тобі, ніби чужим. Не забере ж вона своє майно з собою на небеса.

– Я не хочу цієї квартири, Дмитре. В нас є житло.

– Люба моя, квартира ще нікому не нашкодила. В нас є діти. Те, що баба Шура з поміж чотирьох онуків обрала мене, це вже великий плюс, – відповів мені чоловік.

Я не дуже вірила в добре серце баби Шури, але раз чоловік так хоче, то я не мала права перечити такому “сюрпризу”.

За квартиру бабулька захотіла грошей.

– Я хочу хоч на старість літ пожити нормально, поїхати на курорт в ті славнозвісні термальні води в Закарпатті і взагалі, хочу ні в чому собі не відмовляти.

Бабі Шурі 70 років і вона хоче нарешті хорошого життя. Але що вона робила до того часу? Її чоловік мав гарну професію і пенсію, жили вони добре, на відміну від моїх бабусь і дідусів.

Але я мовчала. Чоловік навіть позичив, але дав бабі Шурі названу нею суму за квартиру.

Так, там було все затверджено документально і квартира вже наша, але бабуся там має право жити скільки треба.

Але на цьому її примхи не закінчилися. То їй шоколаду хочеться то морозива, то рибки червоної, то сиру дорогого. Ми повинні бігати біля неї, наче в чомусь винні.

Мене це вже замучило, але вона постійно каже, що як ми не будемо їй догоджати, то вона змінить свою думку.

Чоловік не хоче з нею псувати відносин тому догоджає як може, а та скоро йому на голову вилізе.

Чесно скажу, я вже ні тої “халявної” квартири не хочу, ні нічого.

В когось була схожа ситуація? Як ви з цим справлялися?

Джерело