Це було морозного дня два роки тому. Тоді свекруха Ольга Петрівна, поки Богдан був на роботі,  просто виставила мене з двома дітьми-погодками 1 і 2-х років і з валізою на вулицю.

Тицьнула дрібну готівку на квиток на маршрутку і відправила погостювати до моїх батьків. Бо діти вередували і спати їй заважали і серіал дивитися, нові серії.

І я не можу її пробачити, хоча повернулася потім. Богдан по нас примчав. Але простити її не можу.

Після весілля ми почали жити із батьками чоловіка, вони самі нас запросили у свій просторий будинок. Ми погодилися, бо були в непростому становищі – чекали первістка.

Так вийшло, що обох дітей ми народили зарано, коли ще не встигли заробити на свій куток. Тому й були вимушені жити з батьками Богдана.

Свекруха завжди була дуже владною жінкою. Незважаючи на те, що вона на початку нашого сімейного життя багато в чому нам допомогла (мої батьки не мали такої можливості на той момент), її суворий характер перекреслив усе хороше.

Я не можу любити і поважати цю жінку, бо коли дітям було 1 і 2 роки, вона мене з дітками і речами виставила з дому на мороз.

Причиною цього стали зубки у молодшого сина. Обоє малюки часто вередували. це правда. Але ж все-таки це дітки!

А тоді Ольга Петрівна сказала, що це я за власним бажанням народила двох дітей, і що мала думати, в яких умовах вони житимуть. Мовляв, через постійні крики онуків, у неї почалися порушення сну і вона не може спокійно подивитися серіал.

Свекруха сказала, що втомилася від нас, і відправила мене з маленькими дітьми «погостювати у своїх батьків». Чоловік того вечора після роботи весь час дзвонив мені, але я не відповідала. Плакала у батьків.

Мої батьки, хоч і не були готові до нічного візиту, та все ж таки прихистили мене з малюками. Я пообіцяла свекрусі, що більше не повернуся до її оселі. Та Богдан у найперші вихідні примчав по нас.

Після мого повернення через два тижні ми з чоловіком нашкребли на оренду житла і перевезли туди свої речі, переїхали самі з нашими дітками. Приїхала на півроку моя мама, а я вийшла на роботу.

Довгий час після цієї ситуації я не хотіла спілкуватися з матір’ю чоловіка і не підпускала її до онуків. Ольга Петрівна жалілася всім нашим спільним знайомим, що я з нею вчиняю жорстоко і ховаю від неї дітей.

Дійшло до того, що вона навіть додзвонилася до моєї матері, описала їй ситуацію зі свого погляду, висловила, яка я байдужа і не добра. Мама моя, недослухавши її, поклала трубку.

З моменту інциденту минуло два роки. Все стихло, але я досі не можу свекруху до кінця пробачити. Спілкуюся з нею, і навіть кілька разів приймала її у себе в гостях, але стосунки у нас напружені.

Тепер вона висловлює нам з чоловіком, що ми допустили, що онуки не знають і не сприймають її як бабусю. А з якого дива діти повинні її любити? За що?

З ними весь час няньчиться і грається друга бабуся, а цю вони бачать раз на кілька місяців, по 2-3 години. Напевно, ця жінка забула, як виставила нас за двері з дому взимку, і як намагалася вмовити сина не їхати з нами – Богдан сам мені розповів.

Як пояснити свекрусі, що діти – не іграшка, і що вони не бігтимуть до неї за першим покликом, коли їхній бабусі стане нудно? Нехай взагалі радіє, що після того випадку я даю їй бачитися з онуками, і що вони тієї ночі не пам’ятають.

А ви б змогли простити?

Джерело