Я казала що не буду виносити сміття з хати, але те, як нас “обкрутили” з тою квартирою свати, мені спокою не дає.

Ми з чоловіком живемо в селі. Я раніше працювала, але вже більше як десять років сиджу дома, але “сиджу” це гучно сказано.

Літаю цілими днями, як той віник бо маю невеличке господарство. Чоловік мій працює позмінно, розвозить хліб по області.

Дочка наша давно заміжня, виховує з чоловіком двох наших онучок.

Син же хотів похолостякувати. Довго з тим одруженням тягнув. Спершу були друзі і навчання, а потім все гідної партії не було.

Ми ж з чоловіком все йому наголошували, щоб краще з того села йшов до міста.

– Хватає, що ми з твоїм татом все життя гаруємо на тих городах. Шукай собі дівку з квартирою і будеш паном.

Мав якусь Тарас, і не одну, але до женячки не доходило. І з села мав дівчину, але Бог милував і розійшлися.

А якось приходить Тарас і світиться від щастя.

– Мам, все як ти хотіла. У Наталі і квартира двокімнатна і батьки вчителі. Любимо ми один одного. Готуйтеся до весілля, – сказав Тарас.

То було якесь велике свято, коли Тарас цю Наталю в наш дім привів на знайомство. Нічого така, скромненька, працює в магазині.

Не є така видна, як би мені хотілося, але раз має свою квартиру, то приймемо і таку.

Свати на сватанії все вихвалялися і наголошували, що зять з села в такі хороми переїжджає. Як йому пощастило.

– Свахо, ви не хвилюйтеся, бо ми з чоловіком всім чим зможемо, будемо молодим допомагати. І м’ясо буду передавати і всі овочі і фрукти по сезону.

Я вам так скажу, що і сватам я перший рік помагала. І картоплі два міхи на зиму дала і буряка з морквою.

Але те, що ми дізналися згодом, не вкладалося в голові.

Та таку квартиру і ми сину могли придбати. Річ в тім, що квартиру вони дочці взяли під виплату, іпотека була оформлена на десять чи навіть більше років.

Ну звісно, раз наш син пішов туди за зятя, то має ту іпотеку оплачувати.

Якщо чесно, якби не та квартира, на тій Наталі наш син би і не одружився. Та що наш син, і інші хлопці б на неї не глянули, бо не така вона вже й принцеса.

І ось тепер наш син на двох роботах працює, бо і дитина в них народилася і кожного місяця “на кант” банку треба виложити.

Ось вам і одружився мій син і став паном, але за власні гроші.

Але ні сват ні сваха і словом не обмовилися, що квартира в іпотеці. Я б сто разів подумала, чи відпускати свого сина в цю сім’ю, якби наперед все знала.

Ну хіба можна було таке від усіх приховувати? Хіба це свати зробили по-людськи?

Джерело