Ми оновили дитячу кімнату, бо планували, та гроші збирали. Донька у нас одна, трикімнатна квартира в іпотеці. Щомісячний платіж у нас майже шістнадцять тисяч, це чверть нашого спільного із чоловіком доходу.

Одного разу проїхалася я магазинами, помацала, подивилася, а потім на інтернет-магазин перейшла, шерстила схожі моделі.

Гроші майже зібрали. Ось-ось витратили б, бо знайшла відповідний варіант. На роботі колега була в курсі наших планів, щодо купівлі дитячих меблів.

– Слухай, у сестри знайома збирається меблі для дівчинки продавати. Вона розлучається, переїжджає далеко, меблі тягнути не з руки. Можу допомогти із нею зв’язатися, якщо треба, — запропонувала колега.

– Фотографії б подивитись!
– Без проблем, попрошу, — сказала колега і вже за годину я розглядала знімки меблів.

То була вона! Білі, красиві меблі. Стіл, стілець, шафа, комплект полиць, ліжко, комод. Приблизно такі самі варіанти, які я розглядала. Сказала колезі, що готова все купити прямо зараз!

Ми домовилися обстряпати цю справу наступного вечора. Після роботи із чоловіком поїхали розбирати. Фотографії не обдурили – стан був ідеальний!

За пів години під’їхала вантажна машина. Розбирали, носили, вантажили. У подарунок нам віддали килимок, люстру, нічник та штори з гардиною.

За все ми віддали тридцять тисяч гривень. Хоча, за початковими підрахунками нам було потрібно в три рази більше.

Меблі майже нові, класні, реально класні! Дуже вдала покупка! Економія, з урахуванням витрат на машину та вантажника, була шалена.

Швидко знайшли, куди прилаштувати заощаджене: купили доньці в кімнату моноблок, чоловікові — нове пальто, дрібниці, на кшталт тарілок і сковорідок, для дому. Щасливі були усі!

Меблі у нас вже стояли понад пів року, коли до нас у гості напросилися свекри. Я їх не люблю, для мене вони надто гучні та галасливі, вони постійно сперечаються між собою.

– Ну яка краса! – свекруха оцінила дитячу кімнату. Дорого, мабуть?

– Нам пощастило, – пояснив чоловік. Жінка розлучалася, переїжджала, терміново продавала. Купили з рук, меблі майже нові, навіть чек є.

– Розлучалася? — насупилась свекруха. Це погано. Енергетика погана. Треба чистити!

– Сіру речовину треба чистити, якщо там риються думки, що меблі треба чистити від негативної енергії!

– Якби негативна енергія була, я б давно вже богу душу віддав, бо, щоночі сплю поруч із джерелом негативної енергії, — висловився свекор.

– Ти вже визначся: немає енергії чи вона все-таки є, раз із джерелом щоночі спиш! — не залишилася в боргу свекруха.

– Все, годі! Не псуйте настрій! — сказав чоловік.

Весь вечір свекруха і свекор мляво пересварювалися. Іти стали, у них знову обіймашки, мир, дружба і жуйка.

– Тьху на ваші меблі, — сказала свекруха, — було б через що сперечатися!

Свекри, обіймаючись, відбули. Не правий свекор: є негативна енергія! Важко було не помітити, як ці два джерела покинули наш будинок!

Так вони за нас радіють завжди. Машину купили – свекор і свекруха посварилися. Квартиру купили – у свекрухи одна думка, у свекра протилежна, вони зчепилися.

Ім’я доньці вибирали — у свекрів знову лайка! Не можу звикнути, хоча не перший рік одружена! Можливо це у всіх родинах так, а я чогось не розумію? А можливо це заздрощі? Як вважаєте?

КІНЕЦЬ.