Я вже сказав Олені, як її мама, моя “дорога” теща, знову попросить за “дякую” їй подвір’я покосити, чи ще якусь чоловічу роботу зробити, я відмовлюся в ту ж хвилину і совість мене не замучить, бо вона, взявши гроші від орендарів купила собі сукню за 800 гривень, а своєму онуку на підгузки не дала. – Ваші діти, тому крутіться, як хочете. – Мене її слова зачепили, бо не дотягнули ми буквально тиждень до зарплати. Прийшлось куму телефонувавати

Я вже сказав Олені, як її мама, моя “дорога” теща, знову попросить за “дякую” їй подвір’я покосити, чи ще якусь чоловічу роботу зробити, я відмовлюся в ту ж хвилину і совість мене не замучить, бо вона, взявши гроші від орендарів купила собі сукню за 800 гривень, а своєму онуку на підгузки не дала.
Ми живемо з дружиною і двома дітьми в квартирі дружини, яка їй дісталась від бабусі по татовій лінії. З татом там геть інша історія. Він знайшов собі молодицю і поїхав, залишивши сім’ю напризволяще.
Щоб хоч якось виправдати сина, його мама переписала квартиру на онучку.
Тому з квартирним питанням в нас проблем немає.
Теща моя заміж так і не вийшла. Певний час вона жила то з одним то з другим, але до нічого серйозного не дійшло.
Хоч і квартира в нас з Оленою є, але зараз непрості часи. Я працюю в охороні, зарплати не хватає. Ще коли моя Олена працювала, то ми могли собі більше дозволити. Ну а зараз паски прикручені.
Олена в декреті з другою нашою дитиною, тому не працює. Старшій доньці вже дев’ять, а молодшому синочку вісім місяців.
І якось так вийшло, що ми вийшли з усіх заощаджень, бо на дитину багато йде, а особливо на аптеку, як старша щось серед однолітків підхопить.
Але моя теща не хоче входити в нашу ситуацію.
Справа в тому, що в неї є квартира в місті, яка їй від батьків дісталася. Вона її здає і має я вам скажу, непогані гроші, бо квартира в гарному районі і гарно облаштована, не те, що наша.
Минулої неділі ми не дотягнули до моєї зарплати. Олена не мала за що купити і хліба і підгузки сину.
Ми знали, що теща в цей час отримує на карту гроші від орендарів. Ось ми і попросили нас виручити, але теща сказала, що вже давно запримітила собі якусь сукню в магазині, а за решту має оплатити комунальні.
– Я зі своїми грошима роблю те що хочу. А ви батьки, ось і дбайте за благополуччя. Що ти взагалі за тато, раз не в змозі навіть підгузок дитині купити?
Мене її слова зачепили, бо не дотягнули ми буквально тиждень.
І вона нас не виручила тоді. Прийшлось просити займи у кума.
Теща в селі живе, де чоловіча рука завжди потрібна. Ось я вже й казав Олені, нехай мене тільки з якоюсь роботою зачепить.
Відразу скажу, скільки я за неї грошей візьму.
То як мені працювати, то безкоштовно, а як рідному онуку підгузки купити, то грошей в неї на це немає.
Я вважаю, що не красиво так чинити, по відношенні до рідних людей…
А ви що скажете?