Після розлучення дізналася, що годувала чоловіка помиями, тримала його вдома, як свиню, яку можна частувати відходами!

Розлучилися ми майже мирно, пішов він, сказав, що втомився від дня бабака. Я з ним нікуди їздити не хотіла!

Завжди звинувачував мене, що всі друзі з дружинами то на дискотеку ходять, то на природу вибираються, а я вдома з книжкою, а він один їздити не хотів.

З дитиною до нього лізла, по дому навантажувала. Він утомлений, з роботи, а тут я: то картоплю почисти, то сходи з дитиною за взуттям для садка!

Причому сам казав, що розумом розумів нормальність того, що відбувається, але перед очима маячили сім’ї друзів, де дружини, як бджілки, клопотали, дбали про втомлених годувальників-поїльців.

Він пішов, ми розлучилися! Аліменти вправно сплачує. До дитини він ходить. Ні-ні, та й кросівки купить, або ще щось. Звичайний колишній чоловік!

Ми між собою наш шлюб і наші стосунки не ялозили, обговорювали лише дитину, та її інтереси.

З’їздила моя подруга якось до клубу. Там натрапила на мого колишнього, який був із новою жінкою, та друзями.

Вийшли вони провітритись, а там мій колишній на мене скаржиться, що недоїдками його, бідолаху, пригощали. Подругу послухала, щиро посміялася!

Апетит у дитини був мінливим. Іноді в саду скаржилися, що цілий день їв хліб із чаєм, то розповідали, як з’їдав усе, та просив добавки.

Вдома було аналогічно: то поклює, то нормальний апетит. Я спокійно забирала цілу котлету з тарілки дитини, та з’їдала її.

Покльований гарнір на викид, а хорошу цілу котлетку, чи шматок м’яса, чому б не забрати? Якось у чоловіка запитала, чи можна покласти йому дитинину котлету.

– Я схожий на свиню? Доїдати ні за ким не буду! – скривився він.

Я запам’ятала! І якщо варила компот із ледь покусаного яблука, яке прибирала в холодильник, або курячу ніжку на окремій тарілці, то чоловіка попереджала, що ось це дитина не доїла.

Мені здавалося, що такі попередження – це своєрідна турбота! Гидує людина, буває! Я не намагалася видати котлету, що полежала у тарілці дитини, за котлету з пательні!

Не напувала чоловіка компотом зі свіжого яблука, надкусаного дитиною. Проте компоти з купленої суміші сухофруктів він пив і не морщився. І ось цю мою турботу він назвав «об’їдками годувала»?

– Не парся! Йому більше причепитися нема до чого, розповісти про тебе нічого. Ти гарна! – сказала мені подруга.

Думаю, так воно і є! Є у нас на роботі один колишній чоловік. Через день чую, як він про колишню дружину розповідає: із подружками ночами гуляла, пила, гроші тягла, зраджувала, вдома бардак, дитина на ньому була.

Постійно так і підмиває запитати, що ж він такій гидкій особі дитину при розлученні віддав? А про мене колишньому чоловікові реально розповісти нічого!

Не буде ж він скаржитися, що дружина змушувала картоплю чистити, а недоїдки, як привід для скарг, якраз! Та я не потураю!

Мені начхати на його плітки! Хто мене знає, той зрозуміє! А хто не знає, пішли всі якомога далі! Всім всього не поясниш! Ви зі мною згодні?

КІНЕЦЬ.