Ярослав підвівся й не міг відвести погляду від здивування. Перед ним стояла жінка, яка була неймовірно схожа на його дружину, але водночас така інша.

— Отож, мій любий, ти думаєш, що я просто так це знесу? Що я буду сидіти тут, мовчати та терпіти твої походеньки з іншими жінками? Ні, мій чоловік! Ти готуйся, я тобі ще покажу.

Цього вечора ти отримаєш такий сюрприз, що будеш згадувати про мене до кінця своїх днів. Хочу, красиво з тобою розстатися. І повір, це буде не романтична вечеря при свічках, а справжній феєрверк почуттів. Який саме? Побачиш! – Говорила вголос Ірина, коли фарбувала вії перед дзеркалом.

Сьогодні відбудеться подія, яку вона готувала кілька тижнів. Фотографії, зроблені професійним фотографом, ідеально передавали її жіночність та впевненість. Вона створила профіль на сайті знайомств під ім’ям Інни, додала кілька загадкових фраз про пошук пригод і, звичайно ж, свої нові фото.

Ярослав, її чоловік, не підозрюючи нічого, з нетерпінням чекав на зустріч. Він був переконаний, що сьогоднішній вечір стане яскравим доповненням до його пригод. Адже, як він любив повторювати: Чоловіки так влаштовані.

Коли Ірина прибула в затишний ресторан, де вони домовилися зустрітися, вона сильно хвилювалась, проте намагалась триматися. Жінка озирнулася навколо і помітила Ярослава, який сидів за столиком та нервово поглядав на годинник. Він спочатку не помітив її.

— Добрий вечір. – Промовила Ірина м’яким, спокусливим голосом.

Ярослав підвівся й не міг відвести погляду від здивування. Перед ним стояла жінка, яка була неймовірно схожа на його дружину, але водночас така інша. Він зробив кілька кроків до неї, намагаючись розглянути її ближче.

— Ти… Ти така красива. – Прошепотів він, не відриваючи від неї погляду.
“Як вона схожа на мою Ірку. Але та домашня, нецікава, а ця — просто мрія”. – Міркував чоловік.

Вечеря пройшла у теплій атмосфері. Ярослав був зачарований Інною і не помічав, як вона насолоджується його реакцією. Вона розповідала йому про свої захоплення, мрії та погляди на життя, а він слухав, затамувавши подих.

Під кінець вечора, коли вони виходили з ресторану, Ярослав зупинив її.

— Інно, я хочу, щоб ти знала. – Почав він, ніяковіючи. – Ти мені дуже подобаєшся. Я хотів би зустрічатися з тобою знову.

Ірина посміхнулася. Нарешті настав момент розкриття правди.

— Ярославе. – Промовила вона спокійно. – Ти мене не впізнав? Це я — Ірина.

Чоловік стояв, як громом вражений. Він сильно здивувався й перепитав.

— Ти… Ти жартуєш?

— На жаль, ні. – Відповіла Ірина. – Я просто хотіла показати тобі, як ти мене ображаєш.

Ярослав ще намагався виправдатися та щось сказати, але жінка продовжила:

— Ти мав шанс бути зі мною щасливим, але ти його проґавив. Постійні зради та зневажливе до мене ставлення я не можу тобі пробачити. Ти розбив нашу чашку, і її не склеїти. Я не можу жити з людиною, якій не довіряю.

Ірина поважно вийшла з закладу та пішла додому. Задоволена собою, що провчила чоловіка. Чоловіка, який невдовзі стане колишнім.

Джерело