Тато купив братам по квартирі, а мене обділив, заявивши, що дві житлоплощі на людину – це вже занадто!

Тато купив братам по квартирі, а мене обділив, заявивши, що дві житлоплощі на людину – це вже занадто!
Мій батько – той ще жлоб! Як можна було заощадити на єдиній дочці?
Я б зрозуміла, якби він не мав можливості купити ще одну квартиру, але в нього є. Мало того, рік тому він придбав моїм братам по квартирі, хоча вони молодші за мене!
Річ у тім, що батько після того, як не стало моєї мами знову одружився. Мачуха мене спочатку не злюбила, хоч в присутності тата робила співчутливий вигляд.
Мама нас покинула, коли мені було лише 6 років. З новою дружиною тато був вже знайомий на момент смерті мами, тож зійшлися вони через п’ять місяців після прощання з мамою.
Мені було прикро, що тато так вчинив, зрадивши маму! Міг би хоча б рік-два погорювати по мамі, але ні – чекати він ніколи не любив! З новою дружиною вони вже через рік народили сина, а ще через два – другого.
На самому початку я жила з новою родиною тата. Знаєте, у мене змішані почуття щодо того періоду. Я була ще дитиною і не могла об’єктивно оцінити картину того, що відбувається. Але бабуся – мама мами – мене забрала з тієї родини вже за чотири місяці.
Якщо вона так вчинила – значить на те були вагомі підстави. З моїм татом вони уклали угоду: баба Таня і я живемо у квартирі моєї матері, яку вона встигла придбати за свої гроші.
Коли мені виповнилося 18 років, бабуся поїхала до себе жити. Квартира з цього моменту повністю належить мені – а юридично тато та бабуся одразу відмовилися від прав на мамину квартиру на мою користь.
Нині мені 21, братам 17 та майже 19 років. Цікаво, що тато їх забезпечив житлом зі своєї кишені, а мені нічого не купив. Коли я прийшла до тата на розмову, він округлив очі та сказав, що в мене вже є квартира – куди ще одну?!
Квартир багато не буває! Я могла б одну здавати, в іншій жити. Але тато впевнений, що та квартира, що дісталася мені від мами, це і є подарунок мені. Ви уявляєте міру нахабства батька!
Він володіє власним бізнесом і має змогу придбати квартиру своїй дочці – від себе особисто, а не халявничати за рахунок моєї матері. Хоч би соромився її згадувати, зрадник!
З братами я спочатку мала посередні стосунки. Новий рік, дні народження вони святкували без мене – батько навіть не намагався мене впровадити у нову родину.
Звичайно, він повністю залежить від думки нової дружини. З мамою вони жили інакше. Я пам’ятаю, що мати завжди поважала татове слово і мене виховувала так, щоб я тата цінувала та підтримувала, що б не сталося.
Можливо, мама вже тоді знала, що їй залишилося зовсім небагато, адже вона довго хворіла та багато часу проводила у лікарнях. А от батько ніколи не цінував її та навіть не поважав, раз на боці крутив роман із теперішньою дружиною ще за життя мами.
Ох, якби вона знала, як тато зараз мене утискує, вона б, можливо, змінила своє ставлення до нього. Так, я маю квартиру, але батько до неї не причетний!
До весілля мама працювала моделлю та отримувала пристойні гонорари. Її батьки теж мали добрий заробіток, тому їй вдалося зібрати на свою квартиру. Мама придбала її за місяць до весілля із батьком.
Мабуть, мама вже тоді не довіряла батькові, тому й не хотіла купувати житло у шлюбі. Перед смертю вона встигла повідомити бабусю, що хоче цю квартиру залишити дочці повністю.
Швидше за все, те саме мама передала батькові, але він все заперечує. Тато стоїть на тому, що його теща вмовила відмовитися від спадщини на користь доньки.
Так що, за логікою “щедрого” татуся, я повинна в ноги йому кланятися, що він у мене не відшматував мамину квартиру. А я тут ще посміла в нього вимагати ще одну квартиру, нарівні з його улюбленими синами!
Баба Таня вже старенька, тому просить від мене покірного настрою щодо тата. Мовляв, у нього давно вже інша родина, і чоловіки так влаштовані, що вважають рідними тих дітей, з ким ділять загальну площу. Тим більше що там майбутні чоловіки підростають.
Я не поділяю бабусиних поглядів. Я – така сама дитина цього чоловіка, як і його сини. Чому ж він їх наділив житлоплощами, а мене просто обділив?
Якщо він також стоятиме на своєму, я піду в наступ через братів. Нехай вони тоді діляться із сестрою квартирами! Буду тиснути на жалість і накручуватиму проти батьків. Як до мене ставляться, так і я до тата!
КІНЕЦЬ.