Син завинив перед матір’ю тим, що одружився з невідповідною йому жінкою! Те, що Алла не підходить Андрію, вирішила виключно мати

– Перейшов у рід дружини! — так мама любить говорити про Андрія.

– Я б теж перейшов куди завгодно, аби якомога далі від тебе, — ірже тато, коли чує мамині слова.

Мама ображається, тато сміється. Андрій завинив ось у чому: одружився з невідповідною йому жінкою. Те, що Алла не підходить Андрію, вирішила виключно мати!

Батькові байдуже, мені байдуже, Андрій та Алла щасливі у шлюбі вже дванадцятий рік, а мама все бубонить про чужий рід!

Андрій справді близько зійшовся з рідними Алли. Алла старша за Андрія, у неї дочка від першого шлюбу. Але ж і Андрію Алла подарувала доньку.

Тата у невістки немає, є мама, сестра, та племінники. І вони дуже, прямо, дуже часто спілкуються. То племінники тижнями у них вдома, то молодша дочка постійно у тітки та бабусі.

Мамі не подобається, що дружина старша за Андрія. Не подобається, що дружина Андрія чхати хотіла на чужу думку. Мамі не подобається, що Андрій, зв’язавшись з Аллою, дуже «змінився».

– Злим став, грубим, рідну матір ні в що не ставить, прогнувся під хитру особу, — саме так мама пояснює, що ж в Андрії змінилося.

А я пам’ятаю, як Алла щиро хотіла нормальних стосунків із мамою. Це мама почала викаблучуватись, принижувати Аллу, капати на мізки Андрію. Алла не стала довго терпіти, маму послала, а брат підтримав дружину.

Тато мамі казав, що вона поводиться, як недолуга, але мама, як увірувала в те, що всі біди через Аллу, так і продовжує в це вірити.

Мама відмовляє Андрію у самостійності. Адже це Алла з’явилася, Андрія повела, силою у свою сім’ю асимілювала, змусила їх усіх полюбити!

Два місяці тому у старшої Аллиної дочки з’явилася дитина. Брат, який виховує її чотирнадцять років, з гордістю взяв роль діда.

На честь такої події, Андрій вирішив усіх привітати. Замовив квіти для дружини, тещі, наших батьків. Дружина бабусею стала, мама і теща — прабабусею, тато — прадідом.

У месенджері брат відправив усім одержувачам квітів повідомлення:

– Пишаюся, що став дідом! Вітаю тебе, мама – тато – теща!

– Я не прабабуся! — розлютилася мама, отримавши квіти.

– Стій! Не викидай, квіти в чому винні? Ти не прабабуся, добре, віддай мені квіти, я згоден бути прадідом, — тато забрав у мами букет.

І я, і тато говорили мамі, що це великий та класний жест від Андрія. Можна було б відповісти, дивишся, налагодилися б стосунки.

Брат, взагалі, мамі дзвонить лише у день народження, та перед Новим роком. Тому що маму несе, вона, як тільки голос Андрія чує, одразу його родиною проїжджається.

Кому таке сподобається? І мати могла б це змінити!

Ми з татом сказали мамі, щоб зателефонувала, привітала Андрія. Андрій допоміг дружині з вихованням Юлі, вважає себе дідусем її дитини, це добре, отже, відносини у них прекрасні.

І рідна дочка брата тямущою росте, тіткою ось стала. Юля ж не чужа, якщо подумати: сестра маминої онуки!

Спорідненість може здатися сумнівною, але хіба важко мамі хоча б удати, що все добре, заради стосунків із сином?

– Ніхто вона, ніхто її дитина, Андрій не дід! Андрій стане дідом, коли дитина буде в онуки. Тоді радітиму, тоді привітаю! — сказала мама.

– Якщо доживеш, і якщо на той час остаточно не знищиш стосунки! — сказав тато мамі.

Ми з татом їздили до брата та невістки. Привезли подарунки Юлі, малюкові, та моїй племінниці. Чудово посиділи. Про маму взагалі ніхто навіть не заїкнувся!

Але ж увімкни мама голову, все було б інакше. І вона б сиділа разом з нами, сміялася, спілкувалася.

На мою думку, братові пощастило! Це Алла донесла до нього думку, що треба вчитися, брат до інституту заочно вступив. Це завдяки Аллі він кинув шкідливі звички.

Зрозумів, що таке відповідальність. Навчився дбати, та цінувати. На мою думку, вони прекрасна пара. Дуже шкода, що таргани в маминій голові такі ненормальні!

Прабабусею мама стане, коли в її внучки дитина з’явиться … Сумніваюсь! Маму зараз важко назвати бабусею!

Вона у присутності внучки не соромилася, висловлювалася про Аллу, тому Андрій практично заборонив мамі спілкуватися з дівчинкою.

Зрідка, у присутності тата й Андрія, мама внучку бачить, але це крапля в морі, порівняно з тим, як могло б бути, якби не була мама такою недолугою жінкою! Як її врозумити, навіть не уявляю? Можливо щось порадите?

КІНЕЦЬ.