Ніякого бажання щось робити і навіть повертатися додому з роботи! А все тому, що у мене мама з молодшою сестрою приїхали на кілька днів погостювати, а сидять вже тиждень!

Поки я на роботі, вони нишпорять кругом і перебирають речі, хазяйнують на повну! Намагаюся щось їм сказати – вони це все повз вуха.

У мене вийшло виїхати з села, закінчити технікум, зараз я заочно вчуся в університеті, працюю, орендуємо з чоловіком і дитиною квартиру. І все б добре, якби не мої родички, які час від часу прибувають на пару днів, але зависають тижнями.

Коли мама й сестра у мене, таке враження, що вони просто скрізь! Купила вчора вранці продукти, поки були з чоловіком на роботі, а Славко в садочку, мама перепсувала їх усі, готує якісь варева, нікому не потрібні, цілими каструлями.

Вони перекладають одяг в шафах, весь час займають по черзі ванну, а вранці лиш прокидаємося – а вона вже туди-сюди, туди-сюди! Не можливо навіть на кухні посидіти в тиші і кави перед роботою випити в тиші навіть посидіти.

Мені не треба допомагати, я собі у своєму будинку сама готую. Я просто прошу мені не заважати! Але де там.

Не подумайте, у мене чудові сестра і мама, я їх люблю, але я не можу більше 3 днів жити на одній площі, я хочу волі. Не знаю навіть, як пояснити. Але ось з чоловіком і сином можу 24/7, вон не заважають. А з мамою і сестрою все по-іншому.

Сестра весь час то кофту, то штани, то прикраси чи косметику якісь мої бере: мовляв, навіщо тобі стільки, дай і мені!

Мама жаліється щодня, що я нібито мало з ними спілкуюся, не хочу їм приділяти час і увагу, а вони ж мої найрідніші люди.

Мама заглядає скрізь, гуркоче з 5 ранку на кухні, метушиться, прибирає, щось там смажить. Аще постійно насідає зі своїми порадами.

Сьогодні вихідний, а вона вже вареники наліпила, не питаючи, чи їх хтось хоче крім неї і сестри. Я от наприклад поспати хотіла, та хто ж мені дав!

А у вечері з ними постійно треба поговорити по 3 години, бо мама мусить мені розповісти неодмінно, як малого виховувати, як треба консервувати і що готувати.

Словом, сестра вважає, що може чіпати всі мої речі, а мама готує їжу, яку ніхто не їсть, перекладає речі, може навіть меблі переставити чи квіти пересадити.

От як мені з такими гостювальницями бути? І не вкажеш же на двері, бо рідня, але я бачу, що й чоловік втомився вже від них, а збираються ще наступний тиждень сидіти у нас.

Джерело