— Зустрічалися півтора року і зовсім не розмовляли про це, – засмучена Надія. – Зате тепер я – продумана і меркантильна, виявляється.

— Остаточно весілля скасувала? – запитує її подруга.

– Може, можна ще якось усе виправити? У вас же такі гарні стосунки були…

— Були, – погоджується Надія. – Допоки я не зрозуміла, що мене банально використовуватимуть як дуже зручний предмет: житимуть у мене, харчуватимуться й одягатимуться на мою зарплату, потім знову ж таки, купуватимуть собі квадратні метри за рахунок того, що моя власність буде в оренді.

Ні вже, шлюб – це рівноправне партнерство. А не так… дитину ж ми теж не зможемо завести ті самі років 6 або 7, які мій чоловік буде зв’язаний по руках і ногах чужою іпотекою. Нам банально в декреті ж їсти буде нічого. Але головне – це мовчання Віталія про свої боргові зобов’язання.

— Ну й добре, знайдеш ще когось чеснішого і без таких проблем. Величезної урочистості ви все одно не планували, сукню продаси, передоплату за кафе тільки втратиш, але там небагато. І нерви!

— І нерви…

У Надії наприкінці місяця мало відбутися весілля з Віталієм. Нареченій, що не відбулася, зараз 27 років, півтора року з них вони з Віталієм у стосунках. Разом не жили, але молодий чоловік частенько залишався в Наді вже з ночівлею. У дівчини у власності однокімнатна квартира – подарунок батьків і бабусь із дідусями на 25-ти річчя.

Віталію 30 років, жив усі ці роки разом із сестрою і матір’ю в трикімнатній квартирі. Два роки тому у його сестри зʼявилася дитина, їй 22 всього, можна було б почекати, але… не почекала, а одружуватися чи то її хлопець відмовився, чи то не було постійного хлопця навіть. Загалом, Надя і розбиратися не стала. Буває й так, що діти зʼявляються без чоловіків поряд.

Про те, що молодий чоловік із проблемами, Надя здогадувалася, коли почали зустрічатися, Віталій зізнався, що мама нещодавно остаточно сіла вдома, їй дали інвалідність. А тут ще сестра мати-одиначка. Мама Надії попереджала доньку, що гроші Віталія частково йтимуть мамі й сестрі, принаймні якийсь час, поки сестра не вийде на роботу.

Надії, зрозуміло, все це не подобалося, але до виходу з відпустки з догляду за дитиною майбутній родичці залишалося зовсім небагато, начебто там мама згодна була взяти онука на себе, тож коли Віталій зробив пропозицію, дівчина не відмовила.

— Мріяли, а як же! – усміхається вона. – Обговорювали все, плани будували. Найцікавіше, що в мене вже були гроші на мінімальний перший внесок. Накопичувала з самого початку трудової діяльності. А потім мені подарували квартиру і гроші ці лежать на депозиті.

Ми говорили з Віталиком, що трохи одразу після оформлення стосунків треба купувати двокімнатну, здавати мою квартиру, обзаводитися малюком. Так, я хотіла відразу дитину. Чого тягнути? Чи тягнути, щоб потім у віці під 40? Я розумію, бувають у житті різні обставини, коли ні житла, ні матеріальної бази. Але в нас же з Віталієм усе буде. Я так думала.

Думала про хороше, будувала плани й готувалася піти в РАЦС. Усе в минулому часі. Плани і мрії впали відразу. Надя пригледіла варіант двокімнатної, завантажила на попереднє схвалення іпотеки свої дані та дані нареченого. Схвалення отримала, платіж її не жахнув. Так, її квартира буде здана дешевше, різницю все одно доплачувати. Але удвох же вони впораються.

Дівчина на черговій зустрічі з Віталієм попросила його підготувати пакет документів, щоб уже одразу можна було подати їх у банк, вийти на угоду. А він зам’явся. І вивалив на наречену всю, до цього моменту не сказану правду.

— Кохана, я думаю, що з іпотекою нам доведеться трохи почекати. Бачиш… на мені вже є одна іпотека. За моїми підрахунками, ще років 6 чи 7 я платитиму. Постараюся закрити її раніше. Ось тоді ми з тобою й іпотеку візьмемо, і про дітей задумаємося. Звичайно малюка можна й одразу, нам же є де жити, але важкувато доведеться в декреті. Я на сестру надивився, малюкові стільки всього треба!

І Надя просто очманіла від такої новини. Стала розмотувати далі історію і з’ясувала, що квартира простора трикімнатна, в якій зараз живе сім’я нареченого, взята в іпотеку. Лише 7 років тому. Термін іпотеки – 15 років, платіж… самий кінський платіж, оскільки початковий внесок був мінімальний.

Так вийшло, що мати Віталія була заміжня другим шлюбом. Чоловік другий привіз її з маленького містечка вже з двома дітьми. Жили довго, на території чоловіка. За цей час у селищі пішла з життя бабуся, невдала свекруха вступила у спадок, а невдовзі з вітчимом мати нареченого Надії розсварилася дощенту, той гордо вказав на двері всім: дружині, пасинку й падчерці.

Сестра чоловіка тоді ще в школі вчилася, а він уже два роки майже працював. І мати працювала, продали материнський спадок і взяли в іпотеку трикімнатну квартиру, щоб місце було, всім по кімнаті. Перші роки платили доволі успішно, з двох зарплат матері й сина, а потім стало важче: матір перевели на легку працю, а потім і зовсім на інвалідність, сестра принесла додому малюка в пелені. Останні роки Віталій платить іпотеку один. Та ще й на харчування і на дитину сестри гроші дає.

— От уявляєш? Мати інвалід, платіж за квартиру величезний, а сестриця ще й дитину принесла! Є голова, скажи? Зате мені тепер пропонується почекати з дитиною. І не скільки-небудь, а років 7, поки мій чоловік би закрив борг за чужу квартиру. Нормально? – обурюється Надія.

— І мовчав, падлюка, – підтакує подруга. – І це його попередження: можеш про дитину вже замислюватися, але в декреті доведеться важкувато. Ага, а сестру він нормально так утримував. І продовжить фактично утримувати, а ти почекай. Ясна річ, чому мовчав. Боявся злякати велику рибу, яка і дасть притулок, і годуватиме, і почекає!

Надія відразу сказала нареченому, що її такий стан речей не влаштовує. Він образився, назвав Надю меркантильною, мовляв, без грошей він для неї – ніщо. Хоча на погляд і подруг, і родичів дівчини, меркантильним у цій ситуації виглядає саме Віталій і його родички.

— Ти для нього – лише ресурс, – похитала головою мама. – Бач, який хитрий знайшовся. Так, я розумію, що обставини бувають різні. Розлучилася і немає житла? Це я про твою свекруху, яка, на щастя, не відбулася, то бери доньку і їдь туди, де є в тебе житло. А вона на сина повісила свої проблеми. І сестра свою дитину на нього ж також звалила. І знаєш, чи то твій Віталик такий хитрий, чи то… дурний. І не знаєш, що краще.

І Надя не знає, що краще. Тільки їй із Віталієм не по дорозі, хоча він і намагався їй нагадувати про «в багатстві і в бідності». Зараз дівчина змушена порозумітися з нечисленними гостями весілля, яке так і не відбулося.

КІНЕЦЬ.