У мами дивна сусідка. У сусідки єдиний син, уже дорослий, одружений. Сусідка за нього завжди переживає, у неї панічні атаки навіть трапляються, коли вона про сина думає. До неї, реально, швидка їздить!

А сусідка, типу, лікується! Потрапляє до невролога, отримує рецепти на препарати, викуповує їх в аптеці, та кілька днів приймає. Потім шукає побічні ефекти, і відмовляється від ліків.

Вона мамі на ці побічні ефекти завжди скаржиться: заснула на пів години раніше, ніж зазвичай, у боці закололо, пронос був. Ось через такі ефекти, які цілком можуть бути просто випадковостями, сусідка змиває ліки в унітаз.

У квартирі сусідки дві кімнати. В одній вона сама живе, а в другій кімнаті два односпальні ліжка. Раптом син разом із дружиною приїде, та ночувати залишаться.

Смішно, що одне з ліжок постійно застелено постільною білизною, раз на тиждень сусідка змінює її, навіть, якщо на ній ніхто не спав.

А на другому ліжку вже кілька років лежить стос складеного постільного. Це ліжко для невістки, щоб невістка переночувати могла!

Ніхто у сусідки не ночує. Син рідко буває, найчастіше навіть у квартиру не підіймається.

Мама багато разів бачила з вікна, як сусідка виходила до під’їзду, там зустрічалася з сином, вручала йому якісь пакети, обіймала, а потім довго дивилася вслід синові, який їхав машиною.

Мама зі мною згодна – це можна називати клінікою. Але в іншому, вона вважає сусідку милою жінкою.

Я не єдина дитина у сім’ї, у мене є старший брат. Мама, виходить, свекруха, бо брат одружений. Невістка старша за брата, їй за сорок.

Дитина у них з’явилася, коли братові був 31 рік, а його дружині 39 років. Разом вони давно, у них обох це перший шлюб, та перша дитина.

Дружина брата вважає, що свекруха її терпіти не може. Нібито, через різницю у віці, через пізню дитину, через те, що брат рідко буває у мами.

Невістка досить прямолінійна, вона пишається тим, що всі в курсі про те, що в неї на думці. Причини, з яких вона, нібито, не подобається мамі, невістка мамі висловлювала, питала, чи це так.

Мама теж прямолінійна, каміння за пазухою не тримає.

Невістці мама сказала, що їй, за великим рахунком, не має значення, що відбувається в житті мого брата: самотній він, одружений, по дитині в кожному місті, сотий шлюб на носі, та хоч гарем.

Живе з дружиною, виховує дитину – добре. Дружина ні на кого з кулаками не кидається – взагалі відмінно. Невістка не повірила, продовжує думати, що мамі вона не подобається через вік.

Думаю, сусідку мами можна назвати кошмарною свекрухою. На мій погляд, там син береже свою родину від мами, дуже ретельно береже!

Тому сусідка капостить невістці єдиним доступним їй способом – тримає одне ліжко не заправленим, постільну білизну кілька років тому стосом склала і чекає, коли ж невістка приїде і можна буде її «принизити». Клініка ж?

Маму не можна назвати поганою свекрухою. Вона не лізе у життя брата. Якщо невістка просить, щоб мама посиділа з малюком, то мама лише цим і займається.

Вона не намиває посуд, не миє підлогу, не лізе по шафах, не перевіряє холодильник, вона сидить з дитиною, а якщо здоров’я та погода дозволяють, то гуляти дитину водить.

Мама не мріє, щоб мій брат розлучився і жив із нею. Мама рада, що у брата міцна та гарна родина. Думки невістки про мамине ставлення до неї – відображення її власних страхів та переживань. Всі ж знають, що голодній курці просо на думці.

Брат лише одного разу обмовився, що його дружина вважає, що їй зі свекрухою не пощастило. Сказано це було в такому контексті: мами у невістки не стало, невістка думала, що вийде заміж і знайде не тільки чоловіка, а й другу маму.

Не скажу, що мама з радістю побігла б приймати невістку за дочку, але відсутність проблем та скандалів мама з радістю гарантувала б. У мами дві моделі спілкування: відкритість, або повний ігнор.

Золотої середини немає. Мама, або спілкується з людьми, які їй приємні, і невістка входить до їх числа, або взагалі не спілкується.

Навіть, взяти мамину сусідку. Особисто мамі сусідка нічого поганого не зробила. Вона музику голосно не слухає, в під’їзді не гадить, голки нікому у двері не вставляє.

Що там у сусідки з її сином – явно справа не сусідів, правильно? Мама посміюється, але якось по-доброму. Це я вважаю, що сусідку мами треба психіатру показати.

То не бачила дружина брата свекрух, які ненавидять своїх невісток! Якби бачила, то не думала б, що її мама недолюблює.

Мамі не важливо, скільки років невістці, в якому віці у неї дитина з’явилася, мамі важливо, що її син живе нормально!

Їй начхати, чи готує невістка, чи прасує сорочки, чи прибирає квартиру. Вона просто про це не думає. Їй немає діла до того, як живе брат, як брат та його дружина розподіляють обов’язки. Головне, що все нормально: робота, житло, не п’є, цвіте та пахне.

Мені теж не має значення, що в житті брата відбувається, головне, що все добре. Думки невістки нехай так і залишаються її думками, ніхто не бігатиме, не переконуватиме.

Мама їй одного разу сказала, що вона помиляється, невістка не повірила, це її проблеми! Не розумію, навіщо взагалі думати про те, що свекруха про неї думає? Вона не за свекруху ж заміж вийшла? Моя думка слушна, як ви вважаєте?

КІНЕЦЬ.