Одна жінка не могла привітати сина із днем ​​народження. І нічого подарувати йому не могла. Ні, гроші в неї були. Вона працювала і непогано заробляла. Ні, з сином вона не сварилася, стосунки були дуже добрі. Просто син був далеко. Не додзвонитися, не написати йому. І подарунок не надіслати.

Зателефонувати та написати можна. Без відповіді. Все одно, що поштового голуба відправити. І жінка переживала. Тривожилася. І її засмучувало ось це – неможливо подарувати. Привітати. Це ж її синок, її хлопчик, а от отак. Неможливо подарувати подарунок.

Але жінка все одно зайшла до великого торгового центру. Стала ходити магазинами, вибирати подарунок. Адже син повернеться, неодмінно повернеться. І вона вручить йому добрий, чудовий подарунок. Шкода, що частування не вручити. Вона б спекла чудовий пиріг. Купила б рибки гарної. М’ясо копчене, – він любить…

Жінка дивилася на добрі речі. Вибирала подарунок. Годинник, вудка, новий телефон, гарний костюм, але нічого не зважилася купити. Просто тинялася, дивилася, – серед людей легше на душі. А потім зайшла до магазину іграшок. І купила чудову машинку. Робота чудового. Конструктор. А в продуктовому – різних ласощів. І все це добро подарувала сусідці.

Ну, не сусідці. А її хлопчакам. Які були ситі, одягнені, але бідновато жили. Дуже скромно. Батько залишив їх давно, мати одна старалася. І жінка цим дітлахам віднесла свої багаті дари. Іграшки та частування.

Подарувала. Не сину, – йому поки що ніяк не подаруєш. А від нього – двом хлопчакам, які просто оніміли від радості. Навіть “дякую” не могли сказати, тільки дивилися зі здивуванням на подарунки. Як син жінки колись – теж був випадок…

І полегшало на душі. Радість повернулася. Жінка почала пекти пиріг. І покликала в гості свою сестру із чоловіком. І сусідку з дітлахами. І дуже добре вони посиділи. Скромно, спокійно, пісні співали, згадували, говорили добре.

А потім син приїхав ненадовго, – за місяць. І розповів, що в день народження він мав надзвичайно гарний настрій. Радісний та світлий. Немов удома побував, ось такий, мамо, був настрій. І я знав, що ти обов’язково щось придумаєш. І уві сні бачив гостей, разом пісні співали…

Так можна зробити. Якщо немає поки що поруч людини, якій хочеться подарувати щось хороше, якщо неможливо поки що її пригостити, – так подаруйте іншим. Гарним. Які зрадіють подарункам та частуванням. Якось добро передається через невидимий духовний зв’язок. І підтримує і того, хто дарує, і того, хто подарунки отримує, і того, для кого це все робиться… Від душі. Від щирого серця. Добро та подарунки можна передати ось так. І радість, підтримку, захист – також.

А як це “працює” – невідомо. Але на душі від цього найкраще у всіх. Хоча душа – це теж ненаукове слово. Як багато найкращих і важливих слів…

КІНЕЦЬ.