Григорій і Ганна вийшли на пенсію, і саме тоді Григорій зрозумів, що ніколи насправді не любив свою дружину. Його шлюб із Ганною був радше формальністю, яку нав’язала йому владна мати.

Мати сама знайшла для нього невістку, і Григорій, не сперечаючись, погодився. Життя їхнє було спокійним — вони не сварилися, не ображали одне одного, і Григорій завжди залишався вірним чоловіком.

Разом працювали на одному заводі, і це, мабуть, було єдине, що їх поєднувало. Ганна ніколи не цікавилася наукою чи літературою, а після народження дітей їхні розмови звелися лише до обговорення сімейних справ.

Коли діти виросли й поїхали з дому, між подружжям залишилася лише порожнеча. Тем для розмов практично не було. На пенсії ця проблема стала ще очевиднішою.

Одного дня Григорій вирішив запропонувати зміни у їхньому житті:

— Ань, а що, як ми купимо будинок у селі? Я давно мрію займатися фермерством, — запропонував він.

— Ні, я не люблю сільське життя. Мені подобається жити в місті, — без вагань відповіла Ганна.

Григорій вирішив не наполягати:

— Гаразд, я куплю будинок на свої гроші і житиму там. А ти залишайся в місті.

Ганна не заперечувала, і невдовзі Григорій придбав будинок у селі. Він швидко облаштував житло, зробив ремонт, купив нові меблі й відчув, як повертається до життя.

Нарешті він був щасливий, маючи можливість реалізувати свою давню мрію.

Григорій привіз худобу, зайнявся землеробством, але через місяць зрозумів, що самому з усім цим не впоратися. Ганна відмовилася переїхати до села, тож він вирішив найняти помічницю.

Люба, яка приїхала допомагати, одразу йому сподобалася. Вона переїхала жити до його будинку, і Григорій не помітив, як між ними виникла близькість. Він почав доглядати за нею, згадуючи свою молодість.

Після кількох місяців спільного життя з Любою, Григорій прийняв серйозне рішення. Він поїхав до міста і сказав Ганні, що хоче розлучення. Вони швидко розлучилися, і Григорій почав нове життя з Любою.

Ганна важко пережила зраду. Вона була глибоко ображена і більше не спілкувалася з Григорієм. Вона навіть намагалася налаштувати дітей проти нього, але це їй не вдалося.

Діти вирішили не втручатися в конфлікт і залишилися нейтральними.

Григорій, нарешті, відчув себе вільним і задоволеним своїм новим життям, незважаючи на біль і образу, які залишив у минулому.