Багато люди говорять про те, що якщо тебе хтось просить позичити гроші, то подумай тисячу разів, перш ніж погодитися.

Часто людина починає думати раціонально вже після того, як прийме якесь рішення, але тоді вже може бути пізно і повернути щось неможливо.

Ще мені бабуся колись говорила, що, якщо хочеш позичити комусь гроші, то десять разів подумай і будь готова подарувати їй цій людині, май розуміння, що тобі їх можуть не повернути. І якщо ти згодна подарувати гроші цій людині, тоді погоджуйся і позичай, адже, якщо вона тобі їх не поверне, то не буде так шкода. А якщо поверне, то буде додатковим бонусом, якщо так можна сказати.

Якось моя двоюрідна сестра Тамара попросила у нас гроші в борг. Машину вони тоді якраз купувати з чоловіком задумали.

У нас з чоловіком тоді гроші відкладені були, правда, адже ми мали двох дітей, які в школу ходили, а коли вони лишень почали ходити в садочок, ми з Олегом, а він у мене дуже завбачливий і відповідальний, почали відкладати гроші для них на майбутнє.

Це зрозуміла позиція думаю, тим паче в наш час, адже хто, як не батьки, мають дати дітям гарну освіту.

Про те, що ми з Олегом відкладаємо по трішки грошей знала лише моя мама, іноді вона брала в борг у нас пару тисяч гривень, але завжди віддавала вчасно, та й гроші то невеликі були. Ми завжди розумілися.

Та я ще, згадуючи бабусині слова, знала, що мамі мені нічого не шкода, якщо матиме змогу віддати – то добре, а ні – то ні, для мами не шкода, та й не такі великі гроші позичала вона у мене.

Та якось вийшло так, що мама розповіла про ці наші гроші і моїй сестрі.

– Ну позичте нам 100 тисяч гривень, – просила Тамара в мене, роблячи добрими очі, – ми віддамо усе до копійки, обіцяю, ось все за рік віддамо точно, чоловік підробіток якийсь хороший візьме, я економити буду на всьому, з боргом цим швидко впораємося, адже ми люди ще молоді.

– Тамаро, – кажу я сестрі, – я все розумію, але, якщо грошей немає, то, можливо, купіть якусь машину простішу та дешевшу набагато? Навіщо брати такі борги? Купіть такий автомобіль, на яких у вас грошей і без позик вистачить, адже ви відкладаєте гроші давно.

– Чоловік хоче саме цю модель автомобіля, – відповіла відразу мені сестра, – у тій, яка, як ти кажеш простіше, все сипатися буде скоро, в результаті – переплатимо більше, тому краще купувати відразу те, про що мрієш і що хочеш, так лише дешевше буде.

Це було слушно, звісно, але, добре знаючи те, що гроші в руках моєї двоюрідної сестри не затримуються, що вона любить витрачати їх на дорогий одяг, косметику, вона економити не вміє і вони з чоловіком ніколи й не вміли відкладати гроші, я попросила, щоб моя рідна сестра написала розписку. Так хотіла й застрахувати себе.

– Ти своїй двоюрідній сестрі не віриш? – вже не так приязно запитувала вона у мене.

– Вірю, але і убезпечити себе хочу. Тому або так, або ніяк, – відповіла я.

У Тамари виходу не залишилося зовсім, пішли ми з нею до нотаріуса і все оформили.

Купила сестра машину своєї мрії, чоловік Тамари, і, правда, почав підробляти. Лише він підробляв, а сестра моя лише витрачала, від своєї звички таки не відмовилася вона.

– Ми кухню нову купили, – повідомляла якось радісно вона мені.

– Тамарочка наша такий ремонт затіяла, – хвалилася мама, – не заздри їй, але чоловік у неї молодець.

Я іноді нагадувала сестрі про борг, адже вона мені винна багато грошей, вона махала рукою, не хвилюйся, повернемо тобі все вчасно. І ось, настав день, позначений в розписці, коли вона мала повернути кошти. Тиша. Увечері дзвоню сестрі.

– Розумієш, у нас виникли додаткові витрати, почекай ще трохи, – була відповідь.

Я чекала пів року, а потім сказала Тамарі, що я буду діяти зовсім інакше і піду в суд.

Звичайно, мої родичі всі стали мені дзвонити і казати, як же мені не соромно. Зрештою, сестра попросила:

– Заберіть на якийсь час нашу машину собі, поставте її до себе в гараж, ось документи, так у нас буде стимул вам швидше борг повернути, не треба суду, не варто нам ще суперечку починати через гроші. Так і зробили. Тільки через два дні Тамара почала мені знову дзвонити і просити:

– Дай ключі, будь ласка, нам від свекрухи треба картоплі привезти, а в чоловіка недобре самопочуття.

або:

– Малого треба до лікаря везти, в стаціонарі перед цим вже тиждень був, чоловік зайде за ключами.

Тобто машина стояла в нашому гаражі, але користувалися нею як і раніше кожен день сестра і її чоловік. Природно, і борг нам не повертали.

– Ну як Тамара зараз тобі борг поверне, якщо ти у її чоловіка можливість підробітків забрала? – обурено вимовила мені мама.

А як же він рік підробляв, а борги так і не віддав. Ми 2 роки чекаємо, у нас на наступний рік син школу закінчує.

Та й потім, а чому я повинна комусь пояснювати навіщо мені потрібні мої ж гроші?

Я знову сказала Тамарі, що буду діяти інакше, просто піду в суд, тоді вона попросила взяти на сплату боргу її машину. Довго не погоджувалася переоформити її на мене, але в кінці кінців зробила.

Тепер Тамару вся рідня шкодує, адже сестра у неї забрала машину, а я виявилася ще й недоброю такою. А що я мала робити? У мене теж сім’я і проблем вистачає.

Тепер я точно знаю одне, що грошей в борг я рідні більше ніколи не дам, ні з розпискою, ні без. Чи бувають ще такі випадки в житті, чи лише я одна така “щаслива”?

Джерело