– Навіть не знаю, що мені тепер робити. Я більше в гості до доньки не піду, – скаржиться Ліда своїй подружці по телефону.

– Дивно. А що сталося? Мені завжди здавалося, що у тебе з донькою нормальні стосунки, – каже подруга, яка багато років провела з Лідою в Іспанії, і була в курсі їхніх сімейних справ.

– Уявляєш, я вчора до них ввечері заїхала, сподівалася у них заночувати, а зранку в місто по справах піти, так зять мені так прямо в очі і заявив, чого це я до них з пустими руками прийшла, і збираюся ще й 2 дні гостювати.

– Так і сказав? Ну нічого собі!

– Ага. Саме так і сказав. А я від несподіванки навіть забула, що я дітям гостинці привезла і подарунки. Вже аж ввечері, коли відійшла, віддала. А те, що я приїхала без продуктів, то я думала, що на якусь легеньку вечерю і зранку на сніданок я у них заслужила, – виправдовується Ліда.

– Звичайно, заслужила. І не тільки на це. Та зять тебе мав би на руках носити, а він тобі куском хліба докоряє. Ти ж їм квартиру новеньку купила, та за таке довічно треба дякувати, – стала на сторону подруги Ольга.

Ліда в розмові з Ольгою так себе розжаліла, що аж розплакалася. Жінка вже 16 років перебуває в Іспанії на заробітках, але особисто для себе вона так нічого і не заробила – все доньці з зятем віддавала, бо молодим потрібніше.

– Лідо, про себе думай, не роби помилок інших заробітчанок. У доньки є чоловік, от нехай він і дбає про неї, а ти думай про свою старість. От згадаєш ще не раз ці мої слова, – попереджала Ліду Ольга.

Ліда і сама розуміла, що все добре їй радять подруги, але донька ніде не працювала, а зять їй постійно цим докоряв. От мама і пересилала гроші, щоб закрити проблему.

Зять у Ліди трапився такий скупий, що вона просто не могла зрозуміти, чому її донька вибрала собі саме такого чоловіка.

Любомир рахував кожну гривню, всі витрати записував в зошит, не дозволяв доньці купувати нічого зайвого. А донька молода, хоче і одягнутися гарно, і гарно виглядати, от мама їй все це і оплачувала.

Вважала, що вона добре робить, адже понад усе хотіла, щоб дочка мала чоловіка, а не була розлученою, як Ліда.

Свою доньку Ліда виростила практично сама, бо чоловік захотів вільного життя, спочатку просто переїхав і жив у своєї мами, потім подав на розлучення, а потім кудись виїхав, і з того часу Ліда його і не бачила.

А дитині хотілося забезпечити краще майбутнє, тому вона в Іспанію і поїхала, адже щастя дитини ставила на перше місце.

Коли Ліда вперше познайомилася з майбутнім зятем, то зовсім не зраділа. Вона вміла розпізнавати людей, і розуміла, що її зять далеко не подарунок, і що донька з ним ще наплачеться.

Та сама Наталка заладила, що любить його, що іншого чоловіка і не уявляє поряд із собою, і щоб мама не втручалася, бо буде тільки гірше.

І Ліда покірно прийняла вибір доньки, хоча сама чудово бачила і відчувала, що донька зробила не найкращий вибір. Але що вдієш, це її життя.

Ольга не раз картала свою іспанську подругу, що не можна ось так все під нуль віддавати.

– Ти хоч п’ятдесят на п’ятдесят роби, а то залишишся при своїх інтересах, – радила вона.

– Не треба наперед нічого загадувати. Якось воно буде, – заспокоювала себе Ліда.

А тепер вона приїхала додому у відпустку, і згадала слова Ольги, коли зять її практично випровадив з квартири, яку вона їм купила.

В той день Ліда в місті мала багато справ, хотілося все встигнути, а коли зрозуміла, що на завтра є ще справи, вона вирішила переночувати у доньки.

По дорозі купила солодощі і подарунки внукам. А про те, щоб купити якісь продукти на вечерю – не подумала. Адже вона йде до рідної доньки.

– А що ж ви, мамо, з пустими руками в гості ходите? Знаєте, яке зараз все дороге! – прямо заявив зять тещі.

Наталці стало дуже незручно, вона стала просити маму не зважати на слова її чоловіка, але Ліду так ця ситуація зачепила, що вона чаю попила і спати ляrла.

А вранці не стала нікого будити, а тихенько вислизнула з квартири.

– Стривай, ця ж квартира досі твоя? То чого ти все це терпиш? Я б такому зятю відразу на двері вказала б, – обурюється Ольга.

Ліда і справді за документами досі є власницею квартири, в якій живе донька з зятем. Але ж хіба можна через якусь вечерю доньку з хати виганяти?

А як би ви вчинили на місці Ліди?

Джерело