Я не знаю, за що це на мою голову і голову мого сина. Та розповім свою історію спочатку, розраховуючи на вашу підтримку і поради.

Я була заміжня один раз, чоловіка не стало, коли наш єдиний ин був підлітком. Та я не з чужих слів знаю, що таке, коли у вашої половинки є дитина від першого шлюбу – мій чоловік платив аліменти на старшу дочку, проводив з нею іноді час, перетинався з колишньою.

Все це було мені неприємно, але я мала миритися, адже знала. на що йшла. Та в жодному разі я не бажала подібної долі своєму єдиному сину Артему. Але доля до мене сувора. Та щ ей як!

Артем виріс, закінчив університет, влаштувався на роботу в гарну фірму. Одружуватися не поспішав, вже мав майже 30 років і я навіть почала переживати, бо роки йдуть і хотілося поняньчити онуків. От і набажала собі на свою голову!

Артем зустрів цю Олену. У неї вже був за плечима шлюб і є син від першого чоловіка. Я проти була одруження сина з жінкою, яка вже мала дитину. Та хто ж мене послухав! Любов і все таке.

Та добре, одружилися. купили квартиру, живуть. Народилася спільна дитинка 6 років тому – донечка Анжеліка. Онучку я дуже люблю, та й до старшого сина невістки у принципі завжди ставилася нормально – Ромко хороший хлопець, мене поважає.

Ну але звичайно його всією душею я не можу, як не крути, нічого не вдієш. Та це все передісторія.

трохи більше двох років тому невістка з двома дітьми виїхала по якійсь там програмі пожити в Англію – їм дати житло, неівстка манікюр українкам робить, діти пішли там в школу. Це й було головною мотивацією – щоб Рома і Анжеліка вільно оволоділи англійською.

За цей час вони не приїздили – далеко і дорого все таки дуже. І ось сплив термін тієї програми і Олена з дітьми повернулася. Приїхали вони кілька тижнів тому, але мене до себе не спішили запрошувати. Тепер розумію причину!

Приходжу я до них, значить, кілька днів тому і розумію, чому ж не одразу покликали. Уявіть: після двох років життя в Англії з двома дітьми, невістка Олена повертається з круглим животом!

Син мене перед тим заїхав забрати і поки до них їхали, пояснив: ну, так сталося, це життя. Там у Олени щось швидкоплинне сталося, для неї це нічого не означає, почуттів нема. З ним чоловіком вона спілкування не підтримує і про дитину він не знає.

Артем сказав, що це тільки їхні з дружиною справи і щоб я не втручалася, інакше він зі мною взагалі спілкуватися перестане. Що він кохає Олену і пробачив, а дитинка майбутня ні в чому не винна. Що вони справляться і виростять.

Ну скажіть, за що це мені, га??? Я тримала себе в руках з усіх сил, а Олена як ні в чому не бувало. щебетала, накривала тіл, розказувала про життя в Британії. І живіт на 7 місяці погладжувала інколи. Уявляєте мій стан?

Я ні їсти, ні спати тепер не можу. Ну як мені вмовити сина покинути цю жінку і забути про неї, як сон? Ну, платити аліменти ще на свою дочку, а ці старший і майбутній найменший – нащо вони нам?

Джерело