Олег вкотре повернувся з тривалого відрядження й насамперед як було заведено, відвідав матір.

– Сину, як давно я тебе не бачила! Чи багато заробив? – як завжди запитала мати.

– Так само як і минулого разу, – безпристрасно промовив він. – Я, поки їхав у потязі, задумався про іпотеку.

– Навіщо мені винаймати квартиру, якщо шість-сім місяців на рік я проводжу у робочих відрядженнях? Я з таким самим успіхом можу платити за свою.

– Правильно, тобі вже двадцять шість років, настав час придбати своє житло. Тим більше, що не сьогодні, так завтра, ти знайдеш собі гідну дівчину й одружишся. Потім діти з’являться, і своя квартира буде просто потрібна, – задумливо промовила мати.

– Приблизно так я й міркував, – засміявся він у відповідь. – Завтра схожу в банк, дізнаюся про умови кредитування.

Олена Геннадіївна обійняла сина, у її голові вже дозрів план, як допомогти дочці, яка по вуха була у боргах.

Ганна була на два роки старша за Олега і часто позичала в нього і в матері гроші, тому що не хотіла працювати.

Лише іноді вона підробляла офіціанткою на виїзних вечорах, сподіваючись підчепити багатого нареченого.

Зрозуміло, цих грошей їй не вистачало, тому про повернення боргів рідним не йшлося.

Протягом двох місяців Олег оформив іпотеку, та купив однокімнатну квартиру, після чого обставив її відповідно до свого смаку.

Чоловік, про всяк випадок, дав матері ключі від парубоцького барлогу і знову поїхав з дому на тривалий час. Одразу, після від’їзду, Олена Геннадіївна пустила Ганну тимчасово пожити у квартиру сина.

Жінка думала, що у такий спосіб зможе допомогти дочці заощадити на оренді житла.

Однак, подібна допомога не пішла Ганні на користь. За два місяці вона не тільки не мінімізувала витрати, а навпаки, ще більше влізла у борrи.

У зв’язку з цим, їй не було на що винаймати квартиру, і вона вирішила залишитися жити у брата, а для того, щоб її не змогли вигнати, вона змінила замки на вхідних дверях.

Коли Олег повернувся з відрядження, він був вкрай здивований і незадоволений тим, що мати без його відома пустила Ганну до нього пожити.

– Гаразд, що ти без моєї згоди дала сестрі ключі від квартири. Як то кажуть, що було, то було. Але чому вона досі не з’їхала? – сердито спитав син, сидячи в Олени Геннадіївни на кухні. – А найголовніше, чому вона змінила замки?

– Синку, ти тільки не лайся, я хотіла, як краще. Думала, що Аня поживе трохи в тебе, закриє борги, а потім переїде, – жалісно сказала мати. – Але вона, як завжди, залишилася без грошей і…

– Це я й так зрозумів, – перервав матір Олег. – Чому вона до тебе не переїхала?

– Я їй пропонувала, але вона відмовилася! – обурено промовила Олена Геннадіївна.

– Аня не давала тобі новий комплект ключів? – з надією у голосі поцікавився чоловік.

– Ні, я навіть не знала, що вона замки змінила, – ледь чутно пробурчала мати.

Олег не став зволікати, й вирушив до найближчого від свого будинку пункту поліції, де поговорив з дільничним.

У результаті, наступного дня, він разом із правоохоронними органами, відчинили двері в його квартирі.

Писати заяву на сестру чоловік не став, але залишившись із нею наодинці, висловив усе, що думав. Ганна, звісно, ​​образилася.

– Ти міг би й у матері пожити! Все одно скоро знову поїдеш, а мені потрібно особисте життя влаштовувати, – незворушно промовила жінка.

– Сама котись до матері! Я квартиру купив не для того, щоб ти сюди мужиків водила, – роздратовано відповів Олег. – Краще на роботу влаштуйся і кредити закрий, а то будь-який мужик, побачивши твої борги, втече.

– Без тебе розберусь! Перш ніж роздавати поради, спочатку сам одружуйся, – єхидно відповіла сестра.

Протягом години вона зібрала свої речі, та поїхала до матері. З того дня Аня припинила усіляке спілкування з братом.

Втім, Олег не сильно переживав через це. Він давно вже зрозумів, що сестра не зміниться, і єдине, що їй потрібне від родичів, це гроші.

У Олени Геннадіївни була дача, на якій вона щоліта неодмінно садила картоплю, капусту та інші овочі.

Через те, що Олега часто не було вдома, він не завжди міг допомогти матері з городом.

Однак, цього разу відпустка у чоловіка випала на кінець літа та початок осені. Тому він, як люблячий син, поїхав допомагати матері збирати врожай.

На дачі він зустрівся з Анею, яка теж приїхала допомогти Олені Геннадіївні.

– Ой, Олеже, а чого це ти приїхав? Невже цього разу не додумався сказати, що їдеш у відрядження? Чи тебе совість замучила? – хитро поцікавилася сестра.

– Я теж радий тебе бачити, – спокійно відповів чоловік, – А ти чого приїхала, вирішила трохи попрацювати, а потім грошей зайняти?

– Ні, я, на відміну від тебе, постійно допомагаю мамі копати картоплю, – пирхнула Ганна. – Тому вона мені й купила квартиру.

– Яку квартиру? Звідки вона має гроші? – засмутився від почутого Олег.

– Мама за мої старання оформила на себе іпотеку, та купила мені двокімнатну квартиру, ще й з меблями допомогла, – похвалилася жінка.

– А хто платить цю іпотеку? – здивовано спитав брат.

– Мама, хто ж ще, – незворушно відповіла Аня.

– Мда.. Справді, треба було не у відрядження кататися, а картоплю копати, – уражено сказав Олег.

Йому до глибини душі стало прикро, що Олена Геннадіївна купила Ані квартиру з меблями, а йому навіть не запропонувала допомогти з початковим внеском.

Адже чоловік, на відміну від сестри, завжди дарував матері дорогі подарунки й, всіляко намагався допомогти, поки був у відпустці.

Проте, про свою образу він нікому не розповів. Олег допоміг зібрати врожай, та поїхав додому.

З того дня Аня знову почала писати та дзвонити братові. Якось вона попросила його полагодити зламані балконні двері.

Чоловік не став відмовляти у допомозі, та приїхав за вказаною адресою. Олегу також хотілося подивитись, що за квартиру купила мати.

Це виявилася типова квартира з лоджією, нічим не краща за його барліг. Олег оглянув пластикові двері на лоджію та зрозумів, що Аня зламала фурнітуру.

– Ти зламала редуктор, тож двері не можуть зачинитися до кінця, а ручка прокручується, – діловим тоном повідомив брат.

– І що тепер робити? Міняти двері? – безпристрасно запитала жінка, наче її це не хвилювало.

– Ні, можна просто купити через інтернет-магазин редуктор, та замінити його. Давай прямо зараз і замовимо? – Запропонував чоловік і подивився на сестру.

– Ти краще сам замов, а гроші в матері візьми, – спокійним тоном відповіла Аня.

– Ти зовсім знахабніла? – не витримав Олег. – Мати й так тобі купила квартиру, обставила її, а ти навіть таку дрібницю, як цей редуктор, сама купити не можеш?

– Ти просто заздриш, що мати мене любить більше, ніж тебе! Все, годі мені читати мораль, йди до себе! – Невдоволено промовила жінка і вигнала його з квартири.

На жаль, Олег нічого не міг вдіяти у цій ситуації. Олена Геннадіївна добровільно утримувала дорослу дочку і відмовити її від цього він не міг.

Єдине, що зробив чоловік, то це заблокував скрізь нахабну сестру і припинив будь-які зустрічі з нею. Подобається матері, нехай горбатиться на донечку, а він більше не збирався цього робити!

Можливо й у вас є такі недолугі родичі? Як вважаєте, це тимчасове помутніння, чи діагноз?

КІНЕЦЬ.