Після заміжжя Аліна взяла за правило приїжджати в гості до свекра з гостинцями для кожного члена сім’ї.  Не забувала вона і про те, що з батьками Івана жив молодший брат Олексій зі своєю дружиною та двома дітьми.

Свекруха щоразу сплескувала руками, говорячи про те, що Аліна їх загодовує. Однак жодного разу не відмовилася від гостинців, причому сама ніколи нічого не передавала своєму онукові.

Сноха ставилася до цього лояльно, вважаючи, що бабуся і так балує Ігоря, коли вона привозить його на вихідні.

Сім’я молодшого сина не просто жила з батьками Олексія. У подружжя була проблема з житлом, точніше, вони за своєю дурістю втратили його, повіривши в історію шахраїв про безпечний рахунок.

Оскільки подружжя опинилося в боргах, їм довелося продати свою квартиру, щоб погасити їх, і просити про допомогу Ольгу Вікторівну та Дмитра Семеновича. Ті не змогли відмовити родині сина та пустили пожити у свою трикімнатну квартиру.

Пара просилася буквально на пару місяців, а в результаті затрималася вже на півроку і не збиралася залишати зручне житло.

Відносини старшого брата з молодшим були натягнуті. Після того, як Олексія обдурили шахраї, він звернувся по допомогу до брата. Однак Іван відмовився допомагати йому, пославшись на те, що не має зайвих грошей. Молодший брат образився на нього за це, вирішивши, що він збрехав і не хоче допомагати йому.

Саме з цієї причини до будинку до свекра, не бажаючи загострювати конфлікт, їздила лише Аліна із сином Ігорем. Так як жінка знала про те, що в будинку діти дівер, вона обов’язково везла для них смаколики. До того ж Аліна щовихідних на прохання свекрів привозила свого сина пограти з дітьми родичів. Забирала Ігоря мати завжди ближче до вечора неділі. Хлопчик чекав її наперед біля хвіртки.

Проте цього разу Аліна трохи запізнилася і зайшла до будинку свекрухи за своїм сином. Її очам постала дивна картина: за столом сиділи племінники і із задоволенням ласували морозивом у стаканчиках.

Навпроти них сидів на стільці Ігор і з заздрістю спостерігав за тим, з яким апетитом їдять діти Олексія.

Хлопчик настільки був захоплений цим видовищем, що не відразу помітив матір, що зайшла в будинок.

— Ігорчику, — голосно покликала сина Аліна, — поїдемо додому.

Хлопчик відірвав погляд від дітей, що їли, і, розгублено подивившись на матір, схвально кивнув.

– Мамо, ти мені купиш морозиво?

– Обов’язково! — жінка погладила сина по голові, і вони не попрощавшись поїхали додому.

По дорозі Аліна купила Ігореві морозиво і задумалася над тим, як некрасиво вчинила з онуком свекруха. Цікавив її ще один важливий факт: чи це було вперше чи ні. Бажаючи прояснити ситуацію, Аліна запитала про це сина.

— Максим і Маша вчора шоколадні цукерки з коробки їли, а мені не дали, хоча я й попросив. Вони сказали, що ти багата, і можеш мені їх купити, облизуючи морозиво, відповів Ігор.

— Бабуся їх навіть не посварила?

– Ні. Вона сказала, що вони праві, і взагалі мені потрібно менше їсти, інакше я стану товстим.

Почувши це, Аліна стиснула зуби і після приїзду завела на цю тему розмову з чоловіком.

— Ти уявляєш, що сьогодні сталося? – жінка вирішила поділитися своїми думками з чоловіком. — Приїхала сьогодні за сином, а він сидить за столом і дивиться на те, як Олексія діти їдять морозиво. Розумієш, що я?

— Ігореві не запропонували? — здивовано поцікавився Іван.

– Ні. Він сидів і дивився на них! І це все після того, як я щоразу приводжу смаколики для дітей та дорослих! — розлютилася Аліна.

— Більше не вози, — суворо промовив чоловік. — Нема чого їх балувати, раз їм плювати на нашу дитину. Ніхто не винен, що мій брат Олексій та його дружина — балбеси.

– Так і зроблю! – погодилася з чоловіком Аліна.

Перед наступними вихідними Ольга Вікторівна за своїм звичаєм попросила невістки привезти онука. Аліна не відмовляла свекрусі, але цього разу приїхала в гості з порожніми руками. Жінка відразу ж помітила це і скривила обличчя, показуючи, що вона незадоволена подібним станом. Коли Аліна повернулася додому, чоловік зустрів її в порозі в роздратованому стані:

– Поїхали за сином!

– Навіщо? Я щойно відвезла Ігоря, — злякалася жінка. — Щось сталося?

— Мені щойно зателефонувала мама і сказала, що ти невдячна, бо знала, що діти й приїхала з порожніми руками, — одягаючись, обурено промовив Іван. — Загалом, я їй висловив усе, що думаю про ставлення до нашої дитини, а вона відповіла, що ми самі можемо свою балувати, а племінників особливо нікому, бо сім’я брата у тяжкому становищі, і вони на всьому заощаджують. Тому збідніють, якщо витратить на нашого сина п’ятдесят карбованців.

Аліна від слів чоловіка втратила мову. Свекруха явно нахабніла, вважаючи, що їй все зійде з рук.

Подружжя мовчки сіло в машину, і за годину під’їхало до батьківського будинку Івана. Ігор стояв біля хвіртки і кинувся назустріч, щойно побачив знайомий автомобіль. Почувши звук двигуна, з хвіртки з кам’яним обличчям вийшла Ольга Вікторівна.

Гнівно глянувши на подружню пару, вона зупинилася на місці. Можливо, Іван та Аліна б, забравши дитину, поїхали, але жінка згадала, що в хаті пакет із речами сина. Вона вийшла з машини, проте свекруха грізно перегородила їй шлях, показуючи, що не збирається пускати невістки у свій будинок.

— Усередині залишилися речі Ігоря, — намагаючись зберігати спокій, промовила Аліна.

— Я сама їх винесу, нема чого тинятися в моєму домі чужим людям, — свекруха розгорнулася і зникла за хвірткою.

За десять хвилин Ольга Вікторівна вийшла з пакетом у руках. Простягнувши його Аліні, вона сухо промовила:

— Як сильно ти зіпсувала мого сина. До тебе він не дозволяв підвищувати на мене голос.

— Я тут ні до чого. Іван, як справжній батько, заступився за свого сина.

— Не треба виправдовуватись. Спочатку ти заборонила йому допомогти рідному братові, а тепер і рота мені навчила закривати, — почервонівши від гніву, докірливо промовила Ольга Вікторівна.

— Допомогти собі на шкоду? Чому ж ви самі не допомогли своєму молодшому синові? – Усміхнулася Аліна.

– Я прихистила його з сімʼєю в себе. Хіба це не допомога? — свекруха гордо підняла догори підборіддя.

– Я про грошову допомогу. Чого ж ви їм своїх гробових не віддали, а з нас вимагали віддати все, що є?

— Порівняла також. Я ж знаю, що якщо не буде грошей, ви нас із Дмитром у коробку з-під холодильника кинете та закопаєте на дачі, — похмуріла Ольга Вікторівна. — Не розумію лише одного, чому ти затиснула племінникам гостинці?

— Тому що ви обділяєте мого сина, і він змушений дивитися, як їдять решта дітей…

— Ох, ну ж треба! Ви можете балувати свого, чим завгодно, а у нас все по рахунку. Народу багато живе, щоб ми ще взялися годувати ще одного, — уїдливо промовила свекруха.

— Подумайте над тим, що ви щойно сказали. У вас є причина не годувати мого сина, а я маю всіх балувати, тому що ви вирішили, що ми багаті? Ви точно не при своєму розумі?

– Що? — обличчя Ольги Вікторівни вкрилося червоними плямами. – Думай, з ким говориш!

Аліна розгорнулася і попрямувала до машини, де на неї чекали чоловік і син. Більше бабуся не просила привезти онука, а він не напрошувався, пам’ятаючи, як вона залишала його без частування.

КІНЕЦЬ.