Я недолюблюю молодшу сестру чоловіка Віку. Вона постійно творить щось дике, при цьому злитися на неї не можна, бо «вона ж дитина!» Хоч дівчина вже давно виросла.

Чоловік мій вічно сестру захищає, адже вона молодша у сім’ї, мовляв, маленьким усе можна. Але я у своїй сім’ї теж молодша, проте ніколи не поводилася аналогічно.

Я намагалася тримати з зовицею нейтралітет, але сьогодні у мене зірвало дах. Ми з чоловіком 2 роки не могли зустрітися з давніми друзями, і ось нарешті домовилися зібратися у нас вдома.

Я приготувала вечерю: наліпила равіолі на всю нашу велику компанію. Втомилася, звичайно, але для дорогих гостей чого тільки не зробиш.

Тільки-но сіли за стіл – дзвінок у двері. До нас на вечерю прийшла Вікуся, яку ніхто не кликав. Чоловік зізнався, що випадково проговорився сестрі про наші плани зібрати друзів, і вона прийшла без запрошення. Ну, не виганяти ж її, посадили за стіл.

Спочатку все було наче добре. Ми їли закуски, потім я зварила равіолі, пішла по сир. Краєм вуха почула, що Віка хоче принести їжу з кухні на стіл і крикнула їй: «Дякую, не треба!», вона щось невиразно відповіла, а потім пролунав гуркіт.

Усі ахнули, а я заплющила очі від розпачу, бо вже інтуїтивно розуміла, що саме сталося, але бачити це не хотіла. Коли я розплющила очі, то не змогла стримати сліз: усі равіолі, на які я витратила кілька годин, валялися на підлозі.

А Вікуся така, дивлячись на це, знизала плечима:

– Ой, це лише тісто з начинкою. Я ще куплю.

У цей момент, коли вона знецінила мою багатогодинну працю, у мене зірвало дах. Я обізвала назвала її як захотіла, і сказала, що вона зіпсувала всю вечерю тільки тому, що вічно все пхається, і веліла їй піти з нашого будинку.

Віка вибігла надвір у сльозах, я плакала вдома. Друзі підтримали і заспокоїли мене, допомогли зі збиранням, а потім ми замовили піцу.

Коли Віка зіпсувала всю їжу, яку я готувала кілька годин, чоловік став на її бік і заявив, що я роблю з мухи слона і взагалі переборщила з емоціями.

А ввечері почали дзвонити його родички і репетувати, що я довела до сліз їхню дитинку через якусь їжу. Спочатку я засмутилася, але потім мене осяяло: нехай чоловік влізе в мою шкуру і подивимося, як він заспіває і на чий бік встане.

Я дочекалася вихідних і кажу:

– А давай, побудь на моєму місці і приготуй равіолі своїми руками, а потім подивимося, чи вважатимеш ти, що я якось надто емоційно відреагувала.

О, цей урок чоловік запам’ятає надовго!

Влад мій легко погодився і ляпнув: “Ой, та що тут складного!” Цього настрою у нього вистачило на 30 хвилин, а потім його ентузіазм загас.

У результаті за годину чоловік замісив тісто на 60 равіолі. Я й пальцем не поворухнула, щоб йому допомогти – адже мені з тією вечерею теж ніхто не допомагав.

Коли тісто було готове, Влад взявся за начинку – на це пішло ще 40 хвилин. Потім він почав розкачувати тісто, вирізати квадратики, розподіляти начинку, скріплювати куточки.

О, це тривало цілу вічність! Загалом весь процес від початку до кінця зайняв у нього трохи більше чотирьох годин. І це при тому, що він не готував соус та креветки для подачі равіолі, не робив салат.

І коли я сказала йому, скільки ще треба зробити, Влад мало не заплакав. Десь через годину після старту готування чоловік почав вибачатися, а потім я все виразніше бачила, що до нього доходить, яку працю знищила його сестра.

Ми багато говорили про неї та про інші випадки, коли вона влаштовувала подібні інциденти (їх багато). Чоловік зізнався, що і йому не подобається подібне ставлення до його сестри його родини, але так було завжди – це вже давно стало нормою.

А за кілька днів чоловік отримав голосове повідомлення від однієї з родичок. У ньому його улюблена сестричка сміялася і вихвалялася тим, що навмисно впустила страву з равіолі, щоб «подати цій зарозумілій вискочці урок».

Я ніколи раніше не бачила, щоб мій чоловік так сердився. Він пішов до своїх батьків і розповів їм про те, що насправді наробила їхня дочка.

Вікуся все заперечувала, поки чоловік не ввімкнув запис на телефоні. Після цього чоловік заборонив їй з’являтися в нашому домі, доки вона щиро не вибачиться переді мною і не відшкодує збитків.

Вікуся влаштувала справжню виставу. Як вона волала. Мамочка одразу кинулася заспокоювати свою дитинку, а мого чоловіка (свого сина) вона вичитала за те, що він у цій ситуації «вибрав якусь пані замість своєї родини».

У результаті чоловік не зміг дійти мирової з усіма своїми родичками з маминого боку і пішов, грюкнувши дверима. І, ви знаєте, нам так спокійніше стало жити! Взагалі маю чисту, як кринична водичка, совість.

Джерело