Я щиро намагалася встановити з Тетяною Павлівною добрі стосунки. Мені було 16, коли ми із чоловіком почали зустрічатися. І одразу зрозуміли, що це назавжди. Але свекруха одразу мене не злюбила. А потім вони зі свекром розлучилися, і вона остаточно злетіла з котушок.

Мене вона, треба сказати, просто недолюблювала, саме недолюблювала, бо дівчину, яку вона не любила, виставила з квартири з криками, що син із вітряною зв’язався.

Мене вона просто намагалася переконати, що за її сина виходити не треба, бо він «ще маленький несамостійних хлопчик». Ні, я, звичайно, спробувала з нею налагодити дружні стосунки, але, не зустрівши розуміння, перейшла до стадії  “нейтралітет”.

Коли мій чоловік поїхав на навчання і ми залишилися вдвох, я серйозно занедужала. Знаєте, що зробила свекруха? Вона залишила мене з температурою 40 ° С і просто пішла погуляти.

Першого ж дня, як ми одружилися, чоловік прийшов додому пізно, бо свекруха зателефонувала йому і, плачучи, зажадала, щоб він з роботи спочатку заглянув до неї її відвідати, а потім уже йшов додому до мене. Це повторювалося кожного робочого дня.

Спочатку я терпіла, але зрештою сказала чоловікові, що це не найкращий спосіб розпочати подружнє життя. Він погодився і припинив ходити щодня до мамці, аде свекрусі це дико не сподобалося.

А потім 2 роки у мене з Тетяною Павлівною тривало «картопляне протистояння». Щороку м з чоловіком і з нею корячилися на городі, саджаючи картоплю. Я тактовно відмовилася від цього дару і для свекрухи стала ворогом номер один.

Тепер щоразу, коли ми збираємося за столом, вона обов’язково каже: «А з моєї картоплі смачніше виходить!» Це вже стало справжньою традицією.

В цілому моя свекруха жінка владна, запрошує мене з дітьми до себе на дачу, а потім починає пред’являти претензії і чіплятися до дрібниць. Це при тому, що з дітьми не допомагає, а я маю їй допомагати і терпіти всі витівки.

Останньою краплею були її слова, що я безхарактерна і мене ніхто не любить, окрім неї. На дачу до неї більше не поїду, ну його, дітей краще в Карпати звожу.

А якось свекруха моїй мамі поскаржилася, що я не працюю, сиджу на шиї у чоловіка. Ось якби я працювала, то син би зміг її повністю забезпечувати: купити ще одну квартиру для пасивного доходу під оренду, давати на витрати і дарувати подарунки, які її душечка забажає. Наприклад, колечко за €500 на минулий день народження хотіла.

Ставлення моєї свекрухи до мене з часом не ставало кращим. Чим більше я їй прощала, тим більше вона сідала на голову. А чоловіки цього не розуміють, оскільки бачать лише ангельське обличчя своєї матері.

Свекруха втручалася в наше життя, навіть звинуватила мене в тому, що я не народила після 2 років шлюбу, хоча ми чітко пояснили на той момент, що ми не маємо планів мати дитину в найближчому майбутньому. Вона сказала, що її син зробив помилку, одружившись зі мною.

А потім я все таки стала мамою. І чоловік один раз у житті помив підлогу, поки чекав мене з первістком. Свекруха нила так, наче він врятував планету. Завивала, як йому важко, що ж таке твориться!

Одного разу, поки в її квартирі тривав ремонт, свекруха жила з нами 6 місяців, і це був апокаліпсис. Вона не любила мене та вважала наших 2 дітей «не по роках розвиненими».

Їй не подобалося все, що я роблю, ми розходилися з нею за усіма можливими пунктами. Я страшенно втомилася від постійної критики, врешті-решт вибухнула і сказала чоловікові, щоб він вибирав: вона чи я. Того вечора він оголосив, що їй час додому.

Джерело