– Це що я, дійсно, так поводжуся? – розгублено дивлячись на невістку, спитала свекруха

– Ну куди ти знову, Соня? Яка не вихована дівчинка! Ще й футболка брудна. Знову чіпала мамину помаду? – крикнула в спину онучці Маргарита Сергіївна. – Повернися!
Проте десятирічна дівчинка не відреагувала на слова бабусі, а втекла до кімнати, та зачинилася там.
– Як приходжу, так вона відразу ж тікає, – з прикрістю вимовила жінка, і втомлено опустилася на пуф у передпокої.
Дарина з кам’яним обличчям, вдавши, що нічого не помітила, запросила свекруху на кухню.
– Ось чому вона у вас така нелюдима? – обурювалася Маргарита Сергіївна, непоказно шкутильгаючи слідом за невісткою.
– Бабуся і так рідко у вас буває, а онука ще й біганину влаштовує. Я далеко не молода, щоб за нею тут по ваших хоромах бігати. Хотіла їй смачну шоколадку подарувати, але після її поведінки передумала!
Молода жінка зиркнула на свекруху, яка не припиняла бурчати з приводу того, що Соня не хоче з нею контактувати.
– Більше й ходити тоді не буду до вас, якщо мені тут не раді, – підсумувала Маргарита Сергіївна.
Після цих слів Дарія не витримала. Намагаючись зберігати спокій, вона поставила перед свекрухою кухоль з чаєм і стримано запитала:
– Ви самі не помічали, з чого починаєте із Сонею розмову, коли до нас приходите?
– Що не так? Я рота розкривати не встигаю, як вона тікає, – обурено промовила Маргарита Сергіївна, і поклала руки на живіт.
– З докорів! То те в неї не так, то інше, – Дар’я почала натякати свекрусі на те, що вона не зовсім правильно поводиться з Сонею.
– З яких докорів? – насупилась жінка. – Просто внучка не привчена поважати старших, от і все! Від свахи вона так само бігає?
– Ні, з моїми батьками вона контактує, бо вони нормально з нею розмовляють, – важко зітхнула невістка, розуміючи, що свекруха не збирається прислухатися до її слів.
– Вам не догодиш, – пробурчала Маргарита Сергіївна і сьорбнула чай, показавши Дар’ї, що більше не хоче обговорювати цю тему.
Зрозумівши це, невістка, щоб не посваритися з матір’ю чоловіка, перевела розмову на іншу тему.
Свекруха неохоче вступила з нею в діалог. Однак у гостях у Дарії побула зовсім не довго.
Допивши чай, вона зазбиралася додому. Щойно жінка пішла, Соня виглянула з кімнати, й напівпошепки запитала у матері:
– Бабуся пішла?
– Так, – кивнула їй у відповідь Дарія.
– Мамо, чому вона постійно до мене чіпляється? Наступного разу відразу кажи, що мене немає вдома, а я тихенько сидітиму у своїй кімнаті, поки вона не піде, – змовницьким тоном промовила Соня.
Мати у відповідь мовчки кивнула головою. Вона й сама не знала, як переконати свекруху поводитися по-іншому.
Кілька разів Дар’я навіть просила чоловіка поговорити з Маргаритою Сергіївною з приводу її ставлення до Соні.
Дмитро запевняв дружину, що у нього відбулася розмова з матір’ю, проте жодного ефекту це не справило.
Свекруха приходила в гості до родичів, і знову чіплялася до десятирічної Соні. Внучка не витримала, і в якусь мить нагрубила Маргариті Сергіївні, яка до глибини душі на неї образилася.
Зрозумівши, що далі буде лише гірше, Дарина вирішила скористатися методом, який вигадала зовсім недавно.
Оскільки Соня відмовлялася взагалі контактувати з бабусею, жінці довелося попітніти, щоб переконати дочку їй допомогти.
Дарина вирішила, що відтепер зніматиме на телефон те, як свекруха з порога починає чіплятися до онучки.
Маргарита Сергіївна не зраджувала собі й, як і раніше, продовжувала давати Соні зауваження.
Декілька вихідних поспіль невістка знімала те, як поводиться, стосовно онуки, бабуся.
Та, здавалося, не звертала жодної уваги на те, що Дарина постійно ходила за нею з телефоном.
Вирішивши, що знятого цілком вистачить, жінка поєднала усі фільмування в одне невелике відео, та відправила Маргариті Сергіївні.
Невістка була впевнена, що мати чоловіка образиться на неї, й перестане ходити. Проте свекруха, подивившись відео кілька разів, зателефонувала Дар’ї, та напівпошепки запитала:
– Це що я, дійсно, так поводжуся? Правда? Ой, як мені соромно перед Софійкою.
Наступного дня Маргарита Сергіївна без попередження навідалась у гості, й з порога покликала внучку:
– Сонечко, підійди до мене, будь ласка.
Дівчинка нерішуче наблизилася до бабусі, готуючись до чергової причіпки у стилі: брудна футболка, хвостик із півнями, різні шкарпетки, чи ще щось.
– Яка ж ти у нас таки красуня! Вся в тата та маму пішла. Навіть трохи від мене є, – схвально промовила Маргарита Сергіївна.
– Я тут приготувала подарунок. Два квитки на мультфільм. Мені сказали, що він зараз, як це у вас говориться, крутий і модний, – додала вона, і простягла їх Соні.
Здивована тим, що бабуся, замість причіпок, похвалила її, дівчинка невпевнено взяла їх.
– У неділю разом сходимо? Чи ти зайнята, і я даремно купила? – усміхнулася Маргарита Сергіївна.
– Ні, я не зайнята. Звичайно, бабусю, сходимо! Дякую, – ледве чутно відповіла Соня, і потяглася до бабусі, щоб її обійняти.
Не витримавши, Маргарита Сергіївна надривно заридала. Дуже давно онука не обіймала її, й не дякувала.
Жінка спіймала себе на думці, що всьому виною, справді, була її не гарна поведінка, коли вона замість похвали, чіплялася до Соні.
Коли дівчинка втекла до себе в кімнату, щоб покласти квитки, Маргарита Сергіївна звернулася до невістки:
– Даша, дякую тобі величезне, що ти показала мені, яка я, виявляється, зануда. Це ж я скільки внучці нерви тріпала. Я ж і не помічала, що чіплялася до неї!
– Ось вона мене сьогодні так міцно обійняла, що я сльози пустила. Соня давно мене бабусею не називала, я вже навіть вирішила, що вона мене не любить.
Невістка у відповідь тільки мило посміхнулася, і здивовано знизала плечима. Подумки вона навіть докоряла собі за те, що раніше не додумалася і не показала Маргариті Сергіївні, як вона поводиться щодо онуки, яка у відповідь почала уникати з нею всілякого спілкування.
Урок, поданий свекрусі, не пройшов даремно. Жінка виправилася, та стала для Соні улюбленою бабусею.
Невістка теж змінила своє ставлення до свекрухи, і була вдячна їй, що вона визнала свою помилку, і не вчинила скандал.
Виявляється, конфлікти зі свекрухами можна вирішувати! Треба тільки підгадати слушний час, та дієві методи! Ви з нею згодні? Чи у вас є інші думки?
КІНЕЦЬ.