Дуже часто так буває в житті, що люди кажуть, от їй пощастило з чоловіком: він і заробляє багато, і все додому старається, щиро кохає дружину, любить дітей. Загалом, дуже хороший батько і сім’янин.

А потім дізнаються, що в цього чоловіка це вже другий шлюб. В першому шлюбі він гуляв, зраджував, а коли розлучився то ще й з дітьми перестав спілкуватися, платить аліменти дрібні і зовсім відвернувся від своєї першої сім’ї.

І тоді взагалі зрозуміти не можеш, чому одна і таж людина в одному шлюбі виявляється недобрим чоловіком, якого нікому не побажаєш, а в другому – не просто янгол справжній, а не чоловік.

Ну от чому так буває?

Так і моя подруга Наталя вийшла заміж за Дмитра. Жити вони стали в квартирі її мами.

Спочатку було наче все добре у них, жили душа в душу, як кажуть.

Але згодом з’ясувалося, що Дмитро зовсім непрацьовита та байдужа до побуту сімейного людина, що, насправді, стало для Наталі неприємним відкриттям.

На роботі якісь копійки Дмитро заробляв, на тому й все, а домашня робота та побут його ніколи не цікавили, він навіть хліба ніколи не купить сам, вважає, що це має робити дружина, або її мама.

А теща, вже за звичкою, готувала Дмитрові їсти, наче це її обов’язок був, коли донька не встигала, та зятеві й це не подобалося, адже він вважав, що чоловікові має готувати дружина.

Наталя не раз хотіла розлучитися, та мама її відмовляла від такого рішення: що, мовляв, рідні скажуть, що люди подумають, що потрібно буде їм говорити в своє виправдання та як пояснити все, щоб про її доньку недобрі плітки не ходили?

Так і жили, а згодом Наталя народила доньку, тому про розлучення й вже не думала, адже батько потрібен для дитини, тому потрібно берегти сім’ю і ще більше старалася для чоловіка, щоб він теж цінував те що має і родину свою.

Так і жили: чоловік заробляв копійки, нічого його більше не цікавило, дитина повністю на Наталі була, а побут на її мамі, зрозуміло, коли дружина не могла встигати все сама, але Дмитро все одно постійно чимось не задоволений був.

Чоловік сам абсолютно нічого не хотів робити вдома, зате дружині щоразу знаходив чим дорікнути, хоча Наталя дуже старалася для чоловіка. Вдома завжди чистота та затишок, чоловік постійно в чистенькому та випрасуваному одязі, завжди смачна і свіжа їжа на столі.

Та згодом Наталя таки зважилася на розлучення, адже щасливою в шлюбі вона не була.

Але найгірше для неї було зовсім не це.

Бо вже через два місяці Наталя розповіла мені, що її Дмитро одружився.

Як виявилося згодом, у дружини його дуже непростий характер, вона на собі всю роботу не тягне, відразу все поставила на місця: зараз у них вже двоє дітей, Дмитро і з дітьми сидить і вдома теж готує і прибирає. А щовихідних він їздить кудись з дітьми, щоб дружина могла відпочити. В усьому її слухає і намагається догодити.

Дивлюся я на цю історію, яка стільки років перед моїми очима, і думаю, чому чоловік з одною дружиною був недобрим, а з іншою – золота людина? В чому може бути причина? І чи винна дружина в цьому?

Джерело