Мені вже 70 років, і дітей у мене немає. Проте не варто мене жаліти – навпаки, я відчуваю себе по-справжньому щасливою.

Одного разу я пішла до дерматолога і, як зазвичай, змушена була довго чекати своєї черги в коридорі.
Саме там я познайомилася з жінкою, яка докорінно змінила моє уявлення про життя. Вона одразу привернула мою увагу своїм стильним і доглянутим виглядом.
На вигляд їй було приблизно 65 років, але в розмові виявилося, що їй уже за 70! Я ледве могла в це повірити.
Вона розповіла, що була заміжня двічі, але на старість залишилася одна. Її перший шлюб завершився розлученням. Вона від самого початку чесно сказала своєму чоловікові, що не хоче мати дітей.
Спочатку він прийняв це, але після її 30-річчя знову почав порушувати цю тему, сподіваючись, що з часом її думка зміниться. Однак цього не сталося, і після чергової розмови вони вирішили розлучитися.
Вдруге вона вийшла заміж за чоловіка, який уже мав доньку від першого шлюбу. Їхній союз був щасливим, оскільки він ніколи не торкався теми дітей.
Він був задоволений, адже мав доньку, і його зовсім не хвилювало небажання другої дружини заводити ще дітей. Проте їхнє спільне життя тривало недовго — чоловік загинув.
Відтоді вона живе одна у своєму просторому будинку. Жінка запевняє, що самотність її зовсім не лякає і не обтяжує. Багато людей вважають, що діти будуть поруч у старості та допоможуть, але вона не розділяє цю думку.
— Діти рано чи пізно виростають, йдуть із дому й починають будувати своє життя. Я завжди це розуміла, тому ніколи не хотіла дітей і жодного разу не пошкодувала про своє рішення, — розповіла вона.
Вона веде активне та повноцінне життя, отримуючи все, чого хоче.
— А склянку води мені завжди подасть той, кому я за це заплачу, — підсумувала вона.
Чи погоджуєтеся ви з таким поглядом на життя?
КІНЕЦЬ.