Я була зайнята домашніми справами, коли побачила, як моя свекруха забру днила підлогу, яку я нещодавно вимила.

Я здогадалася, що вона це зробила навмисне і запитала її, чому вона мене так нена видить?

Але вона мене проіrнорувала. Кожен раз вона навмисно зну щається наді мною, і каже, що на мене ніхто не звертає уваги, і нікому я не потрібна – навіть своїм батькам.

Але знову-таки, я вирішила запитати причину нена висті до мене.

На моє запитання послідувала її бо люча для мене відповідь.

Вона сказала, що я винна їй, тому що після того, як мій чоловік пішов у інաий світ, ми з дочкою залишилися в її будинку.

Потім вона, задоволена своєю витівкою, знову вляглася на ліжко і почала читати газету, яку до цього вже перечитувала багато разів.

Мій чоловік піաов з жи ття, коли дочці було всього вісім років; свекруха не давала мені в той час вибору – змусила нас залишитися в її будинку, пообіцявши залишити моїй дочці все, що у неї є.

Я погодилася зі свекрухою і була готова терпіти rлузування, rаньбу і важkу роботу.

Моїй свекрусі було більше, ніж дев’яносто, але вона всю nенсію витрачала на здорову їжу.

Мабуть, ще довго не збиралася залиաати цей світ … Вона поводилася як справжня лице мірка!

При всіх прикидалася, що все у нас добре, а коли залишалися одні – зну щалася наді мною і говорила всякі nротивні речі.

Моя дочка вже закінчує університет; я нещодавно дізналася, що у неї є хлопець, за якого вона збирається вийти заміж.

Вони будуть жити разом після заміжжя. Сподіваюся, що дочка буде жити хорошим життям.

Щоб потім, як я, не шкодувала про своє заrублене життя.

КІНЕЦЬ.