Я прожила з чоловіком п’ять років, а потім ми розлучилися.

Після цього я пообіцяла собі більше ніколи не виходити заміж.

Мій шлюб став справжнім випробуванням.

До цього я була успішним адвокатом, і на одному із засідань познайомилася з чоловіком, з яким швидко почала зустрічатися.

Через рік ми стали жити разом, і я завагітніла.

Це було для нас обох несподівано, але я вирішила народити.

Вагітність проходила нормально, але я почала помічати, що чоловік став дратівливим без причини.

Він все частіше починав кричати на мене або чіплятися по дрібницях.

Я народила здорового сина, який був дуже спокійним, тому мені вдалося поєднувати роботу і виховання дитини.

Але одного дня чоловік заявив, що хоче, аби я залишила роботу і залишалася вдома з сином, поки він не підросте.

Він сказав це так рішуче, що я не могла нічого заперечити. Я погодилася, сподіваючись, що це покращить ситуацію.

Однак навіть після цього чоловік продовжував кричати через дрібниці, і, зрештою, почав піднімати руку на мене.

Він забрав у мене телефон, відключив інтернет і замкнув нас удома, щоб я не могла втекти.

Я вирішила втекти від нього. Допомогли мені його батьки, які мали ключі від нашого будинку.

Одного дня вони без попередження прийшли до нас і побачили мене в синцях.

Я розповіла їм все, і вони погодилися допомогти. Свекруха зібрала мої речі, а свекор відвіз нас до іншого міста.

Ми поїхали далі, і я швидко знайшла новий будинок, де влаштувалася з сином. Свекри обіцяли розібратися з сином і покарати його за його вчинки.

Я була дуже вдячна їм за допомогу в такій складній ситуації.

КІНЕЦЬ.