А все почалося саме з того, що Ніна, 39-ти років, яка вже була на той час розлучена зі своїм чоловіком, зустріла 42-річного, двічі розлученого Олега. Три роки тому вони гарно познайомилися на дні народження у своїх спільних хороших друзів. Відразу вони сподобалися один одному, і почали відтоді зустрічатися.

До цього їхнього знайомства їх особисте життя виглядало наступним чином: у Олега є дочка від першого шлюбу. Їй 21 рік, нещодавно вона вийшла заміж, вже має свою власну дитину. А ще у нього є син від другого шлюбу 9-ти років, на якого він справно щомісяця сплачує чималі аліменти і вважає це обов’язком своїм.

У самої Ніни – дві дочки-близнючки 16-ти років, які живуть разом з нею, в її хорошій трикімнатній квартирі. Олег же свою однокімнатну квартиру, де він жив з другою дружиною, залишив їй та синові, сам тепер перебрався на орендовану квартиру.

Олег відразу ж діловито обмовив умови їх з Ніною зустрічей. Заявив, що двох шлюбів і двох розлучень йому цілком досить, тому він не хоче ніяких зобов’язань створювати для себе. Ніякого спільного проживання типу цивільного шлюбу, він не бажає, просто цікаві зустрічі час від часу та й все.

При цьому, як не дивно, сама Ніна теж цьому дуже зраділа, як не дивно для жінки – її все цілком влаштовувало в домовленості такій. Побутове сімейне життя їй набридло вже давно, ще до розлучення.

Перший час все було у Олега і Ніни ідеально: зустрічі 2-3 рази в тиждень, зрідка спільний вихід у світ – в гості на дні народження друзів, у кіно, кілька разів вони разом відвідували театр, влітку на тиждень їздили до моря.

Тетяна була ж повністю задоволена таким своїм життям, яке у неї зараз склалося. Чоловік є, але немає всього іншого, що найчастіше приносить в життя жінки чоловік: немає необхідності його обслуговувати в побуті з ранку до ночі, купувати йому якісь продукти, готувати, годувати, мити за ним посуд, прати-прасувати його одяг щодня, дивитися на його поганий настрій щовечора після роботи, коли той на дивані лежить, відповідати за «погоду в будинку» та інше.

Ніна сама була впевнена, що задоволений таким життям і Олег. Він сам перший запропонував такі відносини, і був позбавлений всього того, на що скаржаться чоловіки, які мають свою сім’ю: ніхто не просить грошей у нього ні на що, утримання і подарунків коштовних, не має претензій постійно, що грошей не вистачає на все, не потрібно підробітки шукати якісь.

А згодом Олег раптом захотілося зруйнувати цю, практично, ідилію життєву.

Олег, досить несподівано, став натякати Ніні на те, що йому важко оплачувати свою орендовану квартиру і одночасно платити чималі аліменти своєму рідному синові, що дочка недавно стала мамою, він тепер дідусь і їй треба чимось допомагати своїм рідним, ще й мама його, а вона у нього живе в райцентрі недалеко від міста, погано себе почуває вже давно і теж треба допомогти, що з його однокімнатній орендованій хрущівки далеко добиратися до роботи, а ось від Ніни – всього то 2 зупинки на метро.

І подібні розмови були кожного дня, таке враження, що чоловік лише про це й думав вдень та вночі.

Сама Тетяна ще відразу зрозуміла, звідки і куди вітер дме: звичайно, якщо б він переселився на її територію, то непогано б заощадив на платі за оренду квартири. Ось тільки у жінки ніякого бажання отримати співмешканця не було зовсім. Виявляється, що його проблеми тепер мають стати проблемами її. А їй цього дуже не хотілся.

Її все влаштовувало як є, та й дочки навряд чи були б у захваті від «вітчима». Вони хоч і визнали право мами на особисте життя, але бачити чужого чоловіка в своєму власному домі, який сильно змінить не в кращу сторону їх налагоджений сімейний побут, вони категорично не бажають і тут, якщо чесно, Ніна повністю на їхньому боці. Їй це теж не треба.

Щоденні натяки Олега Ніна довго і наполегливо пропускала повз вуха, хіба що зрідка неуважно підтакував: так-так, проблеми, але вони у всіх, життя таке. Розумна людина давно б зрозуміла, що про спільне проживання на її території і мови не може бути, але Олег все ніяк не заспокоюється, продовжує.

Тоді Ніна відразу твердо вирішила: якщо чоловік вже заговорить прямим текстом, і поставить питання перед нею про переїзд в її квартиру, доведеться розлучатися з ним назавжди, хоча і шкода, звичайно, адже вже звикла до нього, як би там не було. В тих відносинах гостьового шлюбу, що є зараз, її все влаштовує, і останнє, чого вона хоче в цьому житті – це знову жити з чоловіком на одній території, щоб отримати на додачу до нього ще купу для себе проблем.

Така ось заплутана історія моєї давньої подруги Ніни тепер. Виявляється, що в сучасному світі життя «без зобов’язань» для жінки – це ще пів біди. Важливо, щоб на шию не сіли зовсім, бо тоді вже важко буде.

Я навіть не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації, що порадити своїй старій подрузі.

Джерело