Андрій зробив пропозицію своїй коханій дівчині Алісі. Вони були знайомі півроку, але для закоханих було достатньо, щоб почати створювати свою сім’ю. -Що ти зробиш заради своєї коханої? – лукаво запитала Аліса. -Все, що їй завгодно. -Тоді позбудься свого собаки! Він смердить, від нього багато бруду і шерсті.

-Ні за що! І щоб більше такого не вимовляла вголос. Для Андрія пес був дуже важливий. Два роки тому у нього не стало матері. Він прийшов до друга додому, щоб той допоміг впоратися з таким горем. Андрій з другом сиділи на лавці, і тут до його руки притулився чийсь мокрий носик. Це виявилося цуценя. -У нас тут собака у сусідів народила, всі цуценята з мамою постійно, а цей до тебе прибіг.

Він тебе вибрав, Андрій. З тих пір Андрій і пес просто нерозлучні. Доглядаючи за собакою, він поступово виходив з глибокої депресії. Пес зустрічав його з роботи, ходив за ним скрізь і всюди, з ним було так добре і спокійно. Пес був поруч в самий важкий момент. Як-то раз Андрій затримався на роботі і попросив Алісу погуляти з собакою, а та охоче погодилася.

Коли Андрій повернувся, то Аліса зустріла його зі сльозами: -Він утік, я не змогла його втримати, і знайти теж не вийшло. -Дивно, він зазвичай далеко від дому не йде. Андрій відправився на пошуки собаки, обдзвонив всіх знайомих, додзвонився до ветеринарки навіть, і там йому відповіли:

-Не чекали ми, що ти від свого дорогоцінного пса вирішиш позбутися, ще й свою дівчину прислав. -Що? Я нічого не розумію, зараз приїду до вас. І тут до Андрія дійшло, що Аліса таким чином хотіла позбутися собаки. Додому він повернувся злий. -Ой ти його знайшов? -Що ти брешеш?

Я знаю в окрузі всіх ветеринарів, вони мої друзі, і ти наївно віддала мого пса, частину мене у перше-ліпше місце… -І не шкодую, мене бісить ця собака. -Йди, нічого не буде, ні весілля, ні родини.

Джерело