Я й досі шокована від того, що сталося в родині моєї молодшої сестри Валентини…

Бюджет вони поділили чотири роки тому. Чоловік сестри, Вова, вирішив збирати на нове авто і трохи зменшив суму на сімейні витрати. Валі це не сподобалося і вона запропонувала розділити бюджет.

Спочатку вони купували продукти навпіл і порівну платили за комунальні послуги. Далі – більше: вони стали готувати окремо, оскільки не зійшовшись в кількості продуктів, які варто закуповувати. Стали прати окремо, купуючи різний пральний порошок. А коли Валя взяла лікарняний, щоб лягти в лікарню з дочкою, потім вона зажадала з чоловіка компенсацію за втрачену частину заробітку.

Валя стала більше витрачати на дитину і накопичення Вови накрилися мідним тазом. Всіх все влаштовувало рівно до тих пір, поки Володимир не втратив роботу. Валентина в положення чоловіка увійшла: коштів, щоб її чоловік міг і далі оплачувати свої витрати, виділила. Але не просто так, а під розписку. За три місяці, що тривали пошуки нової роботи, чоловік заборгував своїй дружині 15 тисяч.

Зарплата на новому місці була відчутно нижче, зате величина сімейних витрат, яку визначала Валя, все росла і росла. Валя спеціально купувала дочці дорогі сукні та комбінезони, потім половину вимагала з Вови. Він, і так бувши в боргах по вуха,  намагався одночасно і гасити борг перед Валею, і забезпечувати поточні потреби.

Я її просила зупинитися, адже так не робиться. Сім’я, в першу чергу, це підтримка, а те, що влаштувала Валя – цирк якийсь. Про те, що Вова її утримував під час декрету, що Вова оплатив нашій мамі недешеве лікування, що Вова ніколи ні в чому Валі не відмовляв, вона забула. Навіть тоді, коли він став збирати на машину, він все одно давав моїй сестрі гроші. Поки цей театр абсурду з поділом не почався, у них все було добре.

Я попереджала сестру, що справа закінчиться розлученням. Але вона від мене відмахнулася. Складалося враження, що вона впивалася тим, що відбувається: Вова ставав винен їй все більше і більше.

Крапкою в сімейних відносини Володимира та Валентини стали куплені туфлі для їхньої дочки. Валя замовила їх з німецького сайту і віддала за обновку 3 тисячі, половину з яких почала вимагати з чоловіка. Володимир віддав дружині необхідне і пішов збирати речі.

Валя мені подзвонила, повідомила, що розлучається. А ще попросила дати їй контакти юриста, мого дівера. Мою цікавість було задоволено: Валя зібралася йти в суд і вимагати з Вови повернення коштів за розписками. Я була шокована.

До суду справа не дійшла: борг Володимира, що виріс до 35 тисяч, погасили його батьки. А ось розлучення відбулося. Володимир поділив квартиру, але зачекав з розміном і став платити аліменти – чверть своєї зарплати, більше ніяк фінансово в житті дочки не беручи участь.

Через рік після розлучення Володимир знову одружився. Те, що у Валі  зменшилася зарплата, його не цікавить: чоловік хоче продати свою половину житла, щоб знайти іншу нерухомість для нової сім’ї.

Сестра реве з ранку до вчора. Грошей з розділу двокімнатної квартири їй вистачить хіба що на крихітну однокімнатну квартиру далеко на відшибі й то без ремонту. Вона намагалася поговорить з Вовою, хотіла його переконати, щоб він не відправляв її та дочку жити бозна-куди. Вова їй відповів:

– Тобі ж подобається, коли кожен сам себе забезпечує і все поділено? Чому ти скаржишся? Так і будеш жити: свій холодильник, свій пральний порошок. Все, як ти любиш!

Володимир злиться, це зрозуміло: Валя тоді перегнула палицю. Племінницю шкода, її батьки не змогли знайти спільну мову, а вона страждає.

Кожен раз, коли бачу в інтернеті захоплені відгуки про роздільний бюджет, відразу про сестру згадую. І ці люди розлучаться, обов’язково. Не може бути нормальної сім’ї, коли кожен сам за себе. Співчуваю сестрі, але вона сама винна.

Джерело