– Ти б знав, як я заздрю твоїй дружині. Адже вона бачить тебе цілими днями, обіймає тебе. Як я хочу бути на її місці…
Дружина пішла на роботу, а Микола залишився вдома. Тільки хотів включити телевізор як у двері постукали.
– Привіт – сказала сусідка, яка постійно на нього витріщається, де б він її не зустрів.
– Привіт – відповів Микола.
– Слухай, у мене щось з краном. Можеш подивитись? – ніжно попросила Маша.
– Ну давай подивлюся.
Хвилин тридцять провозився з краном і нарешті зміг полагодити.
– Ну начебто все – сказав він сусідці.
– Ой, дуже дякую. Давай хоч чаєм з тортиком прогощу.
Коля, вже досить зголоднівши, погодився. Сидять, п’ють чай, а сусідка Маша все дивиться на Колю. Нічого не говорить, просто дивиться.
– А ти красивий – несподівано заговорила вона.
Коля трохи отетерів.
– Дякую … – повільно відповів він.
– Ти б знав, як я заздрю твоє дружині. Адже вона бачить тебе цілими днями, обіймає тебе. Як я хочу бути на її місці – задумливо сказав Маша.
Коля не відповів нічого. «Може вона розігрує мене? Може з дружиною домовилася, щоб перевірити мене?» – подумав Коля.
– Будь моїм коханцем – раптом сказала Маша.
«Ну точно перевірка дружини» – подумав Коля, а Маші відповів:
– Ні, я люблю свою дружину. Вибач. Я думаю мені варто піти.
– Я люблю тебе з того моменту, коли ти з дружиною переїхав жити в наш будинок. Я стримувалася завжди, але тепер не можу. Сама зламала кран. Потім стояла і чекала поки твоя дружина піде, щоб запросити тебе сюди та все розповісти. Я розумію, що у тебе дружина, але давай будемо коханцями. Вона ніколи не дізнається про це.
– Ні. Я не можу так.
– Я не красива?
А Маша була дуже красивою і Коля не раз сам задивлявся на неї.
– Ти дуже красива, але я не можу зраджувати дружині, – сказав Коля і вибіг з кімнати.
Він розумів, що якщо залишиться ще трохи, то не зможе їй відмовити. Може, він зробив все правильно, а може, зробив помилку.
Може, це була б краща його пригода в житті, а може, все закінчилося б погано. Вибір – це одночасно найбільший дар і найбільше горе.