Чоловік повернувся, але пізно. Мене звати Наталя, мені 32 роки, чоловіка звали Юрій. Познайомилися на вечірці у друзів, почали зустрічатися, я не особливо люблю вечірки, та й мій чоловік теж. За матеріалами

Ми більше ходили по вулицях, вивчали пам’ятки. Через півроку ми одружилися, і я відразу переїхала до чоловіка, у нього була велика чотирикімнатна квартира – спадок від дідуся.

Жили, як кажуть, не тужили, але дітей у нас не було, не виходило. Коли я зрозуміла, що причина не в мені, я потихеньку почала готувати чоловіка до думки про те, що йому теж треба обстежитися. Він здав всі необхідні аналізи, і виявилося, що це з його вини у нас немає дітей. Я коли в дитинстві хворіла, то моя мама ходила до церкви і постійно молилася і Господь Бог допомагав.

Ось і я, як і моя мама, почала з чоловіком ходити до церкви, молилася і в один з днів зрозуміла, що все вийшло. Моїй радості не було меж, і я думала, що і мій чоловік зрадіє цьому, але не так сталося.

Чоловік почав кричати, що я його тримаю за дурня, що у нього ніколи не буде дітей, і що я йому зраджую, сказав:

«Збирай речі і, щоб духу твого тут не було, дитину я ніколи не визнаю. Сам подам на розлучення і оплачу все сам. Я більше ні чути, ні бачити тебе не хочу».

Я змогла знайти квартиру, дуже страшну, але у мене не було ні грошей, ні можливості знайти кращу, тому я відразу ж переїхала в неї і почала жити. Мені було дуже важко тягнути самій дитину, але до чоловіка я не звернулася.

Минуло три роки, я сфотографувала доньку і вирішила виставити фото дочки в соціальних мережах. Через день мені дзвонить мій колишній і просить дозволу прийти в гості. Я чесно скажу, не хотіла його бачити, але він почав мене просити зустрітися і я погодилася.

Він прийшов і сказав: «Я був великий дурень, дочка, моя копія в дитинстві. Я хочу, щоб ви до мене повернулися». Мені було дуже прикро, адже я його не зраджувала, а він мене сильно образив, і пробачити, навіть не пробачити, а довіряти йому я більше не можу.

Я йому про це сказала, він почав скиглити, плакати, просити дозволу бачитися з дочкою, я дозволила, хоча розуміла, що дочка, хоч і маленька, але не пробачить йому те, що він кинув мене з животом.

Ми сиділи якось з дочкою розмовляли, і я їй все розповіла. А тут і свекруха на обрії з’явилася, у неї різко прокинулася любов до внучки. А мене тільки було до них одне питання:

«А де ж ви такі люблячі тато і бабуся були, коли вона хворіла, коли я брала її на роботу, тому, що ні з ким було залишити? А тепер, коли вона вже велика дівчинка, у вас прокинулися родинні почуття».

Не можу, я їх пробачити, та й не хочу, тому, що при перших труднощах вони мене і мою дочку зрадять.

Йшов час, я познайомилася з дуже хорошою людиною, яка любить мене і мою дочку, вони з дочкою дуже дружні і вона називає його татом. А тата називає дядьком Юрієм.

Дитину не обдуриш, вона відчуває, хто і як до неї ставиться, це дорослого можна обдурити, а дитину – ні. У мене скоро буде друга дитина, у мене все склалося нормально, а ось у колишнього чоловіка не дуже, дочка не хоче з ним ходити по вихідним гуляти, він так і не одружився, до бабусі вона теж не хоче ходити.

Довіряйте близьким і бережіть їх, а то потім будете, як мій колишній, вихідним татом за власним бажанням.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.