ТОГО ДНЯ У НАС НА ПОРОЗІ З’ЯВИЛАСЯ СВЕКРУХА: – Я ТЕПЕР ЖИТИМУ У ВАС. ТИ Ж МЕНЕ НЕ ВИЖЕНЕШ? Я СТОЯЛА, НАЧЕ ЗАКАМ’ЯНІЛА. Я Б ВИГНАЛА, ТАК ЧОЛОВІК НЕ ДОЗВОЛИВ. МИ ЖИЛИ З МОЇМ ТАТОМ У ЙОГО КВАРТИРІ. І Я СТАЛА ПОМІЧАТИ, ЩО У СВЕКРУХИ З ТАТОМ ЗАКРУТИВСЯ РОМАН. ТЕПЕР МИ З ЧОЛОВІКОМ ТА ДИТИНОЮ СТАЛИ ЇМ ЗАВАЖАТИ
Того дня у нас на порозі з’явилася свекруха: – Я тепер житиму у вас. Ти ж мене не виженеш? Я стояла, наче закам’яніла. Я б вигнала, так чоловік не дозволив. Ми жили з моїм татом у його квартирі. І я стала помічати, що у свекрухи з татом закрутився роман. Тепер ми з чоловіком та дитиною стали їм заважати
Чоловік ніяк не хотів уживатися з моїм татом. Хоча ще на зорі наших відносин, я не раз попереджала свого, тоді ще тільки майбутнього чоловіка, про те, що тата я не кину. За матеріалами
Тато виростив мене один. Мама втекла, кинувши нас, коли мені було 2 рочки. Її я не пам’ятаю, не знаю і знати не хочу. І де зараз жінка, яка мене наpoдила, мені все одно. Тато, залишившись з дитиною на руках, сам виростив мене. Без бабусь-дідусів – їх не було. На жаль, всі жінки, з якими тато міг би зв’язати своє життя, були категорично проти моєї присутності в їхньому житті. З однією з них, тіткою Наталкою, тато навіть прожив майже рік. Поки вона не почала розмови про те, що непогано було мене прилаштувати в який-небудь інтернат, або зовсім відвезти в село під опіку до її далекої бездітної родички.
Так ми і жили – я і тато. Він заплітав мені косички, які рік від року ставали все більш рівними і всі менш розпатланим. Він втішав мене після першого невзаємного кохання. Допомагав з уроками, розжовуючи дискримінанти і катети з гіпотенузами. Він навчив мене рибалити і паяти. Готувати ми вчилися разом.
Десь в глибині душі я вважаю, що якби не я, тато б обов’язково зустрів гідну жінку. А так – він майже все життя один, як сич.
Ми з Антоном почали зустрічатися ще в інституті. І ще тоді я йому повідомила, що від тата не переїду. Він буде жити зі мною, моїм чоловіком і своїми онуками. Він ніколи не буде самотній.
Антон тоді розсміявся і відповів, що заради того, щоб бути зі мною, він готовий жити не те що з моїм татом під одним дахом, але і навіть в ямі зі зміями.
З’їхалися ми коли я вчилася на четвертому курсі, а Антон влаштувався на роботу. І перші чотири роки все було добре. А варто було мені наpoдити дитину, як між чоловіком і татом наче кішка пробігла. Вони почали лаятиcя, ділячи мого сина.
Чоловік умовляв мене з’їхати від тата і жити окремо. Але я твердо стояла на своєму – тата я не кину. Чоловік був неодноразово попереджений про це, сам погодився, так що які до мене можуть бути претензії? А претензія у чоловіка була одна – він хотів бути господарем у своєму домі.
Справа, напевно, закінчилося б розлученням. Якби в наші відношення не втрутилася свекруха, якій чоловік наскаржився на моє небажання жити окремо від батька. Вона зібрала речі і переїхала до нас, аргументувавши це тим, що її син теж хоче жити під одним дахом зі своєю мамою.
Коли я побачила на порозі Марину Іллівну з сумками, у мене відвисла щелепа.
– Свою квартиру я вже здала, так що йти мені нікуди. – посміхнулася вона. – Ти ж мене не виженеш?
Я б вигнала, так чоловік не дозволив. І наше, і без того не мирне життя, перетворилося в цілковитий армагедон. Тепер з татом лаявcя не тільки Антон, а й його мама. Я лaялаcя зі свекрухою, вважаючи що вона втручається. А Марина Іллівна запитувала:
– Твоєму татові можна лізти в ваші відносини. Чим я гірше?
– Ми живемо в квартирі мого тата! Якщо Ви раптом забули. Він – господар цього будинку. І у себе вдома він може вести себе так, як вважатиме за потрібне. – відповідала я.
А потім сталося жахливе – тато з Мариною Іллівною закрутили роман. Довго ховатися вони не змогли. Ми з чоловіком були в шоці.
– А що? Я вільна жінка. Олексій – вільний чоловік. І взагалі, це не вашого розуму справа! – з посмішкою сказала свекруха.
А недавно вони, подавши заяву в РАЦС, вирішили жити вдвох. Нібито, ми з чоловіком і дитиною заважаємо їм будувати їх сімейне щастя. І рушили ми з чоловіком на орендовану квартиру. Адже в свекрушиній квартирі живуть орендарі, і позбавлятися додаткового джерела доходу вона не має наміру. А у тата нам місця немає. Адже свекруха, на правах дружини, вважає себе господинею в нашій з татом квартирі. А найгірше, що тато, свою так звану дружину, цілком і повністю підтримує.
Чоловік щасливий – у нього і мама пристроєна, і від опіки тестя він позбувся. А я в жаху. Як взагалі тато міг зійтися з цією жінкою і виставити мене з власного будинку? Ще й з дитиною на руках. Сподіваюся, татів шлюб довго не триватиме, і все скоро стане на свої місця.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.