КИРИЛО ПОВЕРНУВСЯ ЧЕРЕЗ ТРИ РОКИ І ВІДРАЗУ ПОМЧАВ ДО ДРУЖИНИ. ТА ВДОМА ЙОГО ЧЕКАВ СЮРПРИЗ: -ОЛЕНО, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ? ДЕ МІЙ СИН? – НЕ ЗАРАЗ, ДАВАЙ ЗАВТРА ПОГОВОРИМО – ОЛЕНА СПРОБУВАЛА ШВИДКО СХОВАТИСЯ ЗА ПРОЧИНЕНИМИ В КВАРТИРУ ДВЕРИМА, АЛЕ, КИРИЛО, НЕ ДАВ ЇЙ ЦЕ ЗРОБИТИ І ТУТ, ВІН ПОБАЧИВ СВОГО ДРУГА МИХАЙЛА.

Подвійна зрада…  Машина їхала нічним містом. Олена і Кирило поверталися від свого друга Михайла – вони відзначали його нову посаду. Кирило пригубив трохи віскі, зовсім небагато, та й то на цьому наполягла його дружина. За матеріалами

«- Я так скучила за тобою, любий» – Олена підморгнула чоловікові. «А давай, може ми не додому, а в готель поїдемо?» – запропонувала вона і спробувала обійняти чоловіка.

«Олено, який готель, у мене завтра важливий день і я за кермом! Не зараз!”

– Ну, котику, – не відставала від нього жінка, намагаючись обійняти його з ще більшою енергією.

Несподівано, скрип гальм, і машина зупинилася на місці. Вони щось або когось збили.

Вибігши з машини, Кирило схопився за голову – вони збили жінку похилого віку.

– Ти що накоїв? – очі Олени були сповнені жаху.

Суд був недовгим, Кирилу дали три роки. В останньому листі, який він отримав від дружини, було:

«- Я більше не хочу тебе бачити! Не шукай мене! Прощай, Олена!»

***

У сум’ятті, він помчав додому – Олени з сином не було. Він знав, хто підкаже, де шукати їх – це була Марина, краща подруга Олени, яка була в нього закохана.

Приїхавши за адресою, яку вона йому дала, він чекав дружину на сходах:

-Олено, що відбувається? Де мій син? Куди ви зникли? -почав він, побачивши її.

– Не зараз, давай завтра поговоримо – Олена спробувала швидко сховатися за прочиненими в квартиру дверима, але, Кирило, не дав їй це зробити … і тут, він побачив свого друга Михайла.

-Ти, чому ти тут? – він вбіг в квартиру.

– Кирило … Кирило … – Михайло не міг підібрати слова від розгубленості … Олена перебила його. Я не можу більше терпіти!

-Ти хочеш правди? Вона тобі не сподобається …

– Так, я не люблю тебе … і ніколи не любила, а Михайла … Михайла я полюбила з першого погляду, як тільки побачила його з тобою поруч.

Спочатку він не звертав на мене жодної уваги, але я знала, що він буде моїм! Тому я і вийшла за тебе заміж, щоб бути поруч з ним. І я домоглася його! …

Наш син Роман – це не твій син, це його син! І в той день, коли все це сталося – це я, все я влаштувала. Я спеціально змусила тебе випити, я спеціально заважала вести тобі машину .. Та це все я!

-Тепер роби, що хочеш, тепер з цією правдою! – сказала Олена, сівши в безсиллі на диван. Мені все одно…

В кімнаті запала тиша…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.