В ЛІКАРНЮ ЛЮСЯ ПРИЇХАЛА, А ТОЧНІШЕ ПРИМЧАЛА, З ДОМАШНІМИ ПИРІЖКАМИ, БУЛЬЙОНОМ І ЧАЄМ В ТЕРМОСІ. КИНУЛАСЯ ДО ЧОЛОВІКА, ПОТІМ ДО ЛІКАРІВ, ПОТІМ ЗНОВУ ДО ІВАНА. З ЛІКАРНІ ІВАН ВИЙШОВ І ПІШОВ У РАЦС – ПОДАВАТИ НА РОЗЛУЧЕННЯ З МОЛОДОЮ ДРУЖИНОЮ, ЩОБ ЗНОВУ ЗІЙТИСЯ З ЛЮСЕЮ

Перевірена дружина.   Не дарма кажуть: сивина в бороду біс в ребро. Іван Микитович повністю це підтверджує своїм життям. За матеріалами

У свої сорок він одружився з жінкою, на 12 років молодшою за себе. Красива, молода – його студентка в недавньому минулому. Всі навколо дивувалися, але сім’я вийшла гарна, міцна, діток народили.

Прожив Іван Микитович з дружиною в злагоді 15 років, і ось біс постукав і до нього. У 55 років він вирішив, що він ще цілком Казанова і охмурив … студентку, яка була молодшою за дружину на 12 років.

Як його вмовляли, як переконували, щоб не робив дурниць, що діти не виросли ще, що молода дружина його геть виснажить – Іван Микитович був твердим в своєму рішенні!

Зібрав дружину з дітьми, відправив на знімну квартирку, про аліменти радив не заїкатися, сам, мовляв, кошти виділю, скільки вважатиму за потрібне .

І недовго думаючи, привів нову молоду дружину-красуню в дім, в якому ще нещодавно господарювала його дружина, бігали його діти.

Радів Іван Микитович не довго. Дружина була під стать своєму віку: їй хотілося гуляти, веселитися, жити яскраво.

Ну, а що – вона жінка молода. І тут Іван Микитович почав замислюватися, що не довго витримає він такий ритм. У нього купа болячок – які тут гуляння ночами можуть бути?

Він спробував м’яко пояснити молодій дружині, мовляв, дівчинко моя, ти б мене поберегла, чи що. Вік у мене уже. Але дружина лише фиркнула, і повідомила, що не збирається йому догоджати.

Іван Микитович зітхнув і почав намагатися догодити дружині. І вітаміни пити почав, і навіть бігати вранці. Ось з пробіжки його в лікарню і відвезли.

Молода дружина прийшла в лікарню, носик скривила, мовляв пахне несмачно, та й чоловік на лікарняному ліжку не виглядав красенем. Та й доглядати у неї часу не було за ним. Адже була запланована поїздка до теплих морів, правда з чоловіком, але нічого – вона і одна з’їздить. І поїхала.

Іван Микитович змахнув крадькома сльозу і зателефонував колишній дружині.

«Люся, я в лікарні, приїжджай!»

І Люся приїхала, а точніше примчала, з домашніми пиріжками, бульйоном, чаєм в термосі. Кинулася до чоловіка, потім до лікарів, потім знову до Івана Микитовича.

Плакала над ним, ридала, годувала з ложечки … А Іван Микитович подумав, що йому так тепло і так добре зараз, що нічого більше і не треба.

Діти приходили. Молодші доньки ридали, старший син суворо мовчав, а Люся зиркала його в бік і очима показувала, щоб він перестав на батька вовком дивитися.

З лікарні Іван Микитович вийшов і пішов у РАЦС – подавати на розлучення з молодою дружиною. Яка, до речі, знайшла на південних морях собі нового чоловіка.

І повернувся Іван Микитович в сім’ю, і прощення просив, і пробачили його. І дружина Люся, і діти – навіть суворий старший син.

Зараз Івану Микитовичу вже під сімдесят. Він з посмішкою дивлячись на дружину, згадує цю історію і кається в своїй дурості. Добре, каже, що хоч одумався вчасно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.