Все було б добре, якби не свекруха.  У нас майже ідеальна сім’я. Ми з чоловіком живемо вже 7 років. За цей час встигли придбати житло, народити малюка. Зараз чекаємо появу другої дитини. За матеріалами

Чоловік трепетно ​​ставиться до мене. Дбайливо бере частину домашньої роботи на себе, постійно намагається відправити мене відпочивати. Сам ходить за покупками, миє посуд, іноді готує їжу. Відносини у нас з чоловіком чудові. Але є велике але – свекруха.

Я завжди намагалася налагодити з нею контакт. Що я тільки не намагалася зробити! І подарунки дарувала, і допомагала по будинку, і навіть намагалася навчитися її улюбленому заняттю – в’язанню (брала у неї уроки). Але всі мої старання були марні! Напевно правильно кажуть, що чоловік назавжди залишиться для матері дитиною. Чи то свекруха ревнує сина до мене, чи то вона досі не може змиритися з тим, що дитина виросла і завела свою сім’ю.

Так ось. Приїхала до нас в гості свекруха і все життя перевернулося! То я неправильно посуд мию. На її думку не можна використовувати миючий засіб, потрібно користуватися виключно господарським милом. То я суп приготувала неправильно! У нього потрібно було покласти побільше цибулі і поменше моркви. То я сорочку чоловіка випрала не вірно! Не можна такі речі прати в машині! Як вона сказала: «- Руки то на що тобі?».

А коли свекруха побачила, що чоловік сам ходить за покупками і миє посуд, вона так мене насварила, що мені насправді стало соромно! Хоча я ніколи не змушувала чоловіка робити це. Він сам намагається допомогти мені, чим може. Я довго терпіла, на закиди свекрухи нічого не відповідала.

Але в один прекрасний момент не витримала і закричала на неї:

«- Мамо! Їдьте додому, там і господарюйте! У нас своя сім’я, ми самі розберемося!» .

І тут почалося! « – Ти мене виганяєш! Я вам не потрібна! ТИ все життя зіпсувала моєму синові! А Оленка … така гарна дівчинка … Досі живе одна, Сергійка чекає! (Так звуть чоловіка).»

Що найдивніше. Коли свекруха поскаржилася чоловікові, він став на її сторону. Він ніяк не може зрозуміти, що вона дійсно довела мене висловити їй все, що я думаю!

Тепер чоловік впевнений, що я маю намір вигнати його маму і налаштовую його проти рідної людини! Свекруха планує гостювати у нас до появи малюка на світ. А це ще 2 місяці! За цей час я просто не витримаю!

Що робити і як підступитися до свекрухи, як налагодити з нею відносини просто не знаю. Але ж наша сварка все далі віддаляє чоловіка від мене!

***

Я довго терпіла її глузування, але в кінці кінців не витерпіла, зібрала дитину і поїхала в гості до сестри в інше місто. Ми з чоловіком живемо вже 7 років. Відносини у нас завжди були хорошими. Звичайно не без сварок, але так як зараз ми ніколи не сварилися. Після свого приїзду свекруха почала налаштовувати сина проти мене. Я їй просто напросто не подобаюся.

Вона підшукала для свого синочка іншу дружину, яка на її думку і краща і красивіша. У неї на прикметі навіть є якась Оленка. Вона сама мені про це розповіла. Я довго намагалася знайти з нею спільну мову, але всі мої спроби були безуспішні.

Рішення піти від чоловіка я прийняла після нашої коротенької розмови. Увечері після вечері він запитав мене: «- Слухай, а дитина, взагалі, моя?!». Таке питання поставило мене в безвихідь.

Я сказала:

«- Як ти можеш сумніватися в цьому? Хіба я хоч раз давала привід підозрювати мене в зраді?».

Хочу сказати, що я з 8 ранку до 7 вечора проводила на роботі. Увечері відразу додому, займалася повсякденними справами: готування, прання, перевірка уроків у сина і так далі. У вихідні – генеральне прибирання. Жодного дня я не проводила окремо від сім’ї. Я не зустрічалася з подругами і за всі 7 років спільного життя зателефонувала своїй кращій подрузі всього від сили разів 10. Як можна підозрювати, що дитина, яка вже скоро з’явитися на світ, не його?

Словом, в той день ми з чоловіком сильно посварилися. Я заявила, що йду від нього. Звичайно назавжди я йти не збираюся, просто погостюю у сестри тиждень. Ви б бачили, яка була в той момент рада свекруха! Вона почала повторювати чоловікові:

«- А я говорила! Вона справжня істеричка!» І тут я все зрозуміла. Напевно в той час, поки мене немає поруч, свекруха вселяє чоловікові, яка я погана і треба б розлучитися зі мною. Я впевнена, це саме вона запевняє чоловіка в моїй невірності і в тому, що наш малюк не його!

Поки я вирішила все гарненько обміркувати далеко від чоловіка і свекрухи. Я вважаю, що після народження малюка все налагодиться, а якщо чоловік невпевнений у тому, що майбутній син його, то зроблю ДНК і доведу йому, що він був не правий. Звичайно я замислююся, як жити з людиною, яка тобі не довіряє. Але як то ми прожили 7 років і у нас було все добре. Що сталося зараз, просто не розумію.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.