Моя свекруха стала матір’ю у 18 років. Зараз їй 40, молода, красива жінка, яка цілком може ще влаштувати своє життя. У чоловіка з його братом різниця зовсім невелика, всього рік.

Сімейне життя у моєї свекрухи почалася дуже рано. Зі своїм чоловіком вони почали зустрічатися ще в школі. Він чекав, коли вона закінчить школу, а вона його дочекалася з армії. Коли їй виповнилося 18 років, вони розписалися.

У своєму виборі обоє не помилилися, у них була прекрасна сім’я. Свекруха, перш за все, закінчила бухгалтерські курси, що дозволило їй працювати в бухгалтерії магазину, а незабаром успішно отримала диплом про вищу освіту. Сьогодні вона займає посаду головного керуючого, місце роботи, зі зрозумілих причин, розкривати не буду.

Коли моєму чоловікові було 10 років, його батька не стало. Мама не шукала заміну, а сама виховувала двох дітей. У неї своєрідне розуміння виховання дітей. Вона з самого дитинства вчила їх самостійності, вмінню відповідати за свої вчинки. Ще вона відразу дала їм зрозуміти, що з 18 років вони будуть самі себе забезпечувати.

Звичайно, мама серйозно займалася їх освітою. Наймала дорогих репетиторів, щоб діти змогли вчитися на державній основі у виші. Платити за їх навчання в її плани не входило.

Тому брати з великою відповідальністю вибирали майбутню професію.

Ми з чоловіком одружилися, будучи ще студентами. Свекруха допомогла фінансово на організацію торжества в зв’язку з одруженням, подарувала нам путівки та побажала удачі в нашому житті. Тепер ми повинні повністю себе забезпечувати самі. Відтоді ми її дуже рідко бачили. Вона в наше життя не втручається, але і фінансово не допомагає.

Спочатку мене все влаштовувало, і я навіть зраділа, що свекруха не втручається в наше сімейне життя. Але я так не звикла, адже в моїй родині все по-іншому. Вона іноді нам дзвонить, щоб дізнатися, як наші справи, і все. Не намагається вчити нас жити. З одного боку, це добре, а з іншого – дивно і неприродно.

Молодший син поки студент і живе з матір’ю. Але забезпечує він себе сам. Мама грошей не дає, а тільки говорить, що він вже достатньо дорослий, щоб заробляти самостійно. Добре, що він не живе вдома, і йому не потрібно платити за оренду житла.

Коли у нас з чоловіком з’явилася дитина, свекруха подарувала подарунки і знову пропала.

Зараз вона влаштовує своє особисте життя. Зі своїм кавалером вони проводять багато часу разом. Подорожують, катаються на велосипедах в іншу область, відвідують басейн, їздять на лижні курорти.

Якось ми попросили її посидіти з онуком, але вона сказала, що ми повинні розраховувати тільки на себе. А коли нам знадобилася фінансова допомога, вона знову відмовила.

І ще, вона нам заявила, що якщо скучить за пелюшками, то народить свою дитину.

На сьогоднішній день нам з чоловіком дуже важко. Коли він жив один, йому цілком вистачало його зарплати, а зараз все по-іншому. Я працювати не можу, тому що з дитиною. Тепер чоловікові треба працювати втричі більше.

Мої батьки не такі забезпечені люди, щоб нам постійно допомагати. Та й соромно у них весь час просити допомоги, коли свекруха зайнята своїм особистим життям.

Те, що свекруха іноді нам дарує, допомогою не назвеш. А дитину вона взяла до себе лише один раз, коли я лежала в лікарні.

От якось так. Мама у нас є, але її участь в житті дітей зводиться до мінімуму.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Заголовок, головне фото, текстові зміни. – редакція Інтермаріум.