Ніколи не знаєш як повернеться доля. Я ніколи в житті, навіть уявити собі не могла, що буду доглядати за людиною, яка мене ненавиділа і всіляко намагалася зіпсувати, і без того не легке, життя. Але від долі нікуди не подінешся.

Зі спальні пролунав голос свекрухи. Вона попросила поїсти. Відкрила холодильник, підігріла суп і поклала щойно смажену котлету. Напевно, саме цей запах розбудив апетит. Поставила тарілочки на тацю і допомогла їй сісти. Дивитися як вона буде їсти мені не хотілося, поспішила вийти. Тільки й почула ззаду: «дякую, доню». Ох, давно ви стали так мене називати? За матеріалами

Одружилися ми з чоловіком шість років тому. Можливості відразу жити окремо не було, ось і довелося пізнати на власній шкірі всі принади життя з мамою чоловіка. Сказати, що Валентина Василівна мене не злюбила, було не можна. На людях вона всіляко підлещувалася і показово «дружила» зі мною. А вдома починала повчати. Все, що я робила, було неправильно.

Ще гірше було з моїми успіхами на роботі. Свекруха була впевнена, що місце жінки виключно на кухні біля плити. Якщо я захоплено розповідала про новий тренінг або успішний звіт, вона мотала головою і зводила розмову до того, що саме в цей час її синочок сидів голодний. Чоловік мій постійно захищав мене, намагався пояснити, що пишається мною. Але, у неї була своя думка. Все закінчувалося тим, що у неї життєвий досвід більше і насправді, вона переживає за нашу сім’ю, щоб якщо я більше буду проводити часу на роботі, в чоловіка не з’явилась інша.

Такі міркування просто вражали мене. Стала ловити себе на думці, що вже починаю вірити, що за чоловіком потрібне око та око. І що жінці на роботі не можна затримуватися. Зрозуміла, що терміново потрібно з цим щось робити і поставила питання руба.

Довелося піти жити на орендовану квартиру. Це було дуже важко. Допомогло моє підвищення. Грошей стало більше і життя поступово налагодилося. Ми почали серйозно думати про можливість взяти житло в кредит. І раптом сталося непередбачене. Завантажуючи брудні речі в пральну машину, помітила на комірі чоловіка помаду. Мене як холодною водою облили. Невже мій коханий, може мені зраджувати? Вирішила не влаштовувати скандал завчасно і про все самій дізнатися.

Не буду довго розповідати, як я опустилася до рівня перевірок телефону і комп’ютера. Кожен брудний предмет гардероба буквально досліджувався під мікроскопом. І незабаром виявився дивний факт. Увечері я крадькома обстежила чергову сорочку чоловіка і нічого не виявила. Коли через пару днів, я знову взяла цю ж річ, на ній чітко виднілися червоні сліди. Одягнути її ще раз чоловік не міг. Як же тоді вони на ній виявилися? Я зважилася простежити хто ж може ходити до мого чоловіка. Сказала, що затримаюсь на нараді, а сама стояла недалеко від будинку. Яке ж було моє здивування, коли побачила свекруху!

Виявляється, вона продовжувала не тільки спілкуватися з сином. Але, як і раніше намагалася гнути свою лінію. Як тільки дізнавалася, що я затримуюся на роботі, відразу ж бігла до нього з пиріжками. Йому не хотілося розповідати мені про це. Боявся, що я підніму скандал. І з мамою сваритися не хотілося.

У будинок я зайшла якраз тоді, коли матуся була у ванній. Природно, що чоловік не надавав цьому значення. Ну, захотіла мама руки помити, що з того? Я вивернула всю білизну з кошика на підлогу і пред’явила йому чергові сліди помади на одязі. Він, звичайно ж, був здивований, а я пояснила, що свекруха вже не перший раз залишає такі мітки, щоб посварити нас.

Спершу Валентина Василівна говорила, що я все вигадую. Але, як тільки я схопила її сумочку і сказала, що зараз витрушу її вміст і знайду відповідну помаду, здалася і зізналася. Виявляється, вона вирішила, що я не можу мати дітей! Така дурість прийшла їй в голову від того, що одружені ми були вже не один рік, а дітей і досі не було. Думка про те, що ми просто хочемо спершу визначитися зі своїм особистим житлом навіть нею не розглядалася. Навіщо ж тоді взагалі варто було оформляти стосунки, якщо відразу ж не народжувати дітей? Природно, її синочок повністю здоровий. Значить, згідно з її логікою, вся справа в мені.

Я думала, що була зла на неї. Але, коли почула все те, що і як розповів їй мій чоловік, зрозуміла, що помилялася. Він не просто був розчарований. Нарешті прийшло усвідомлення, що могла статися справжня сімейна драма. Більше року він просто не спілкувався з нею, не брав телефон і просто повертав в інший бік, якщо її бачив. Свекруха просила вибачення, надзвонювала мені, плакала і благала поговорити з ним.

Все вирішив випадок. Взимку вона захворіла. Не знаю, може, це була кара згори. Проте, ця ситуація дозволила мені пробачити її. Та й чоловік, звичайно, переглянув своє ставлення до неї. Знаєте, що найдивніше? Якраз в цей час мені запропонували відмінну роботу, яку практично повністю можна виконувати дистанційно? І як тільки свекрусі стало краще, я сама запропонувала забрати її до нас. Чоловік просто плакав, і сказав, що не очікував від мене такої мудрості. Яка там мудрість ?! Життя просто сама все розставляє на свої місця. І зараз я спокійно доглядаю за жінкою, яка псувала мені життя.

Фото ілюстративне, з вільних джерел