КОЛИ БАБУСІ З ДІДУСЕМ НЕ СТАЛО, ЗАЛИШИЛАСЯ КВАРТИРА, ГАРАЖ, ДАЧА ТА ЗАОЩАДЖЕННЯ. МАТИ СКАЗАЛА СИНОВІ, ЩО ПОТРІБНО ВСЕ ПРОДАТИ І КУПИТИ ЇМ З СЕСТРОЮ ПО КВАРТИРІ. ЧЕРЕЗ ПІВ РОКУ МАМА КАЖЕ: – ОСЬ КУПИЛИ СЕСТРІ КВАРТИРУ, РЕМОНТ ДОРОГИЙ РОБИМО, ТАМ ГРОШЕЙ ТРОХИ ЗАЛИШИЛОСЯ – ТОБІ ВІДДАМО. А ПОТІМ ПРИНЕСЛА ЙОМУ 10 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Коли бабусі з дідусем не стало, залишилася квартира, гараж, дача та заощадження. Мати сказала синові, що потрібно все продати і купити їм з сестрою по квартирі. Через пів року мама каже: – Ось купили сестрі квартиру, ремонт дорогий робимо, там грошей трохи залишилося – тобі віддамо. А потім принесла йому 10 тисяч гривень

Жила була сім’я: мама, тато, син і дві дочки. Так вже вийшло, але син все частіше став жити у бабусі. До кінця 11 класу він до неї зовсім перебрався. І під час навчання в інституті жив у бабусі з дідусем. І дівчину з ними познайомив. За матеріалами

А мама, ростила дочок. Грошей давала, звичайно, але ж і хлопчикові мама теж була потрібна.

Минув час, хлопець одружився, син народився. Живе, працює.

Мама ним пишається, та й невістка хороша попалася, роботяща та пробивна.

Зі свекрухою не сперечається, навіть мамою називає. Загалом живи та радій.

Але прийшла біда, не стало бабусі з дідусем. Так спадок залишили, квартира, гараж, дача, та накопичення.

Здавалося б, ну залишили, по закону має бути мати хлопця спадкоємиця. Так, хлопець то прописаний в квартирі виявився. І жити йому ніде, орендують вони з дружиною і дитиною житло.

Мама йому пропозицію зробила. Давай, каже, продамо всю нерухомість, гроші на дві частини розділимо. Тобі і сестрі, а наймолодшій сестрі гроші з ощадного рахунку залишимо. Погодився хлопець, адже по чесному треба ділитися.

Все в мамині руки віддав. А через пів року приходить йому виклик до суду, про слухання справи про виписку з квартири.

Він до мами. Та в сльози, ой, що я зробила. Щоб простіше продати було, я сказала, що ти ні на що не претендуєш. Так простіше продати.

Син трохи від відійшов, запитав про суд. Так це напевно нові мешканці подали заяву, каже мама.

-Так вже продали квартиру чи що?

-Так, ну ми сестрі твоїй квартирку купили в іншому місті, ремонт ось закінчуємо. Там трохи грошей залишиться, ми вам і віддамо.

Минуло ще місяці два, приходить мама до сина, і віддає йому 10 000 гривень. Ось, каже, як обіцяла, залишок тобі віддаю.

Син дивиться на гроші: квартира, гараж і дача – залишилося 10 000?

– Ну так, квартира ж дорога, ремонт хороший. Ну ми тобі потім допоможемо, коли ви квартиру будете купувати.

Син трохи образився на маму, так зопалу сказав, що не потрібна йому така допомога.

Мама взяла та й теж образилася. Вже 10 років минуло, а все образа тримається. Ніхто, звичайно, хлопцеві не допоміг, сам крутиться.

Та до того ж без прописки живе, адже як виписали по суду, так і прописатися йому поки що немає куди.

А мама хлопця не визнає його, каже, що сина у неї більше немає.

Фото ілюстративне, з вільних джерел