Микола одружився зовсім молодим. Оксана була не дружина, а справжня мрія. Красива, струнка. Микола дуже тішився, шо має таку красиву дружину. Усі рідні та знайомі захоплювалися її вродою.

Не довго вони прожили у добрі та злагоді, бо згодом виявилося, що Оксана на кухні бувала рідко, чоловік сам і готував, і прибирав, мало не щодня. А дружина стежила за своєю красою. А згодом ще й стала чоловікові говорити, що мало грошей додому приносить, на життя не вистачає. Микола вже й підробіток знайшов.

Дружині згодом стало нудно, Микола постійно на роботі, а вона сама вдома сидить, справ у неї цікавих немає, життя одноманітне. Постійно чоловіка з роботи зустрічає без настрою зі скандалами.

Микола довго так жити не збирався. Все частіше почали приходити думки, що поки немає дітей, потрібно розлучитися. Так і сталося.

А років через 3, зустрів Наталю, повну протилежність своїй першій дружині. Скромна та врівноважена дівчина. Та одружуватися чоловік не поспішав, добре пам’ятав своє сімейне життя. Кожного дня, коли Микола приходить додому, його чекає тепло та затишок, а ще – смачна вечеря.

Коли Наталі не було вдома, до них в гості прийшла мама Миколи, говорила синові, що він має дуже гарну дівчину. Вона дуже хоче, щоб Наталя була їй за невістку, адже роки минають. Вони з батьком хочуть онуків. І чи довго буде чекати його Наталя.

Микола вже боїться одружуватися вдруге. Але не даремно люди говорять, “дві жінки – дві долі”. А Микола ще може бути щасливим, якщо обере Наталю своєю долею.

А мама все просить і хвилюється, батьки не розуміють, як можна жити у такому шлюбі і мати діточок.

А життя проходить. Час минає дуже швидко, роки біжать.

Більше цікавих матеріалів на нашій сторінці у Facebook Ukrainians.Today

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!