У суботу син привів додому невістку. Марічка була привітною та скромною. Я вже почала радіти, що незабаром стану свекрухою. Та коли я запросила сина з Марічкою до столу, все відразу змінилося

— Хочу тебе познайомити, мамо, з Марічкою, – сказав син, переступивши поріг. — Це моя дівчина, з якою ми хочемо побратися.

Чесно кажучи, я дуже ретельно готувалася до цього вечора. Син заздалегідь мене попередив, що приведе свою дівчину, щоб ми з нею познайомилися. Адже я маю знати свою майбутню невістку. Я була не проти знайомству, адже мій син вже був дорослим.

З першого погляду я побачила, що Марічка дуже скромна дівчина і це мені сподобалося. Ми рідко зустрічалися поглядами, адже дівчина соромилася, і я її дуже добре розумію. Спочатку ми говорили про нашого кота, а потім і про вечерю, яка зайняла у мене 7 годин приготування. Бесіда була досить милою, але потім все змінилося.

Я запросила сина з Марічкою до столу.

Коли сіли, Марічка здивовано подивилася на Остапа, мого сина, а потім на мене.

— Я такого не їм, тьотю Олю! Воно ж все таке жирне. І ти, Остапе такого не їж, це ж шкідливо. Я, напевно, почекаю Остапа у залі, але ти добре подумай, перш ніж їсти це.

Що ж вона не радила нікому з нас? Зараз швидко розповім. На столі стояли: салат олів’є, запечена риба, тарілочка холодцю, тарілка з пиріжками , які дуже любить син, з капустою та печінкою, одна тарілочка з бараниною. Були ще й по тарілці різні нарізки – м’ясні та сирні, овочеві та фруктові. Я дуже старалася, хотіла, щоб всього було вдосталь, гостинно зустріла майбутню невістку.

Я не дурненька звісно, і я все розумію, можна харчуватися правильно, але поважати дорослих людей – тим більше батьків, адже вона прийшла до мене, як до майбутньої свекрухи. Я сказала синові все синові, швидко одяглася і пішла на вулицю.

Я добре зараз розумію, що я, мабуть, занадто нестримано себе повела тоді, але було дуже прикро. 7 годин біля плити – і така реакція, я вже мовчу, що й ніхто не подякував. Можна було якось і привітніше і скромніше показати всім, що ти щось там не їсиш.

Якби я прийшла в чужий дім, ніколи б так не вчинила. Я на Марічку образилася. Хіба можна тут було вчинити інакше?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!