Олексій став помічати, що дружина постійно приходить від подруги сумна. Все їй не те і не так. Ще днів два після того Галина ходить похмура. Одного дня вони запросили подругу дружини в гості, того вечора Олексій все зрозумів

Зима добігла кінця. Теплий весняний сонячний день навіював лише гарний настрій. У парку на лавці сиділи дві подруги, розмовлячи про життя, про роботу.

– А ти знаєш, – говорила одна жінка, – хочу тобі сказати, що бути вільною не так вже й погано. Ніяких зобов’язань, живу в своє задоволення.

– Можливо, але й я ніби як теж багато в чому собі не відмовляю, та й чоловік дозволяє багато.

– Галино, ну чоловік, діти – це все одно зобов’язання, це ж сім’я. Хочеш не хочеш, а все робиш заради них. Часу на себе ніколи не вистачає. Хіба не так? А я ось вільна і самостійна.

– Так Світлано. Тут ти повністю права.

– Так, звісно, що права, тому і успішна.

Подібні діалоги подруги вели часто. Галина, після спілкування з подругою, постійно приходила додому сумна, намагалася своє невдоволення висловити чоловікові, а той в свою чергу допитувався у своєї дружини звідки у неї подібні думки, але Галина лише мовчки дивилася в інший бік.

Одного вечора до них в гості прийшла Світлана. Багато розповідала про свої успіхи на роботі, походах по магазинах, поїздках закордон, купівлю дорогої косметики та одягу, а у Галини з кожною новою розповіддю, все більше псувався настрій, а потім Світлан по секрету поділилася з подругою, що хоче знайти чоловіка, який щиро покохав би її такою, якою вона є.

Ось тоді Олексій, чоловік Галини, багато що зрозумів, тепер він знав чому дружина приходила сумною після зустрічей з подругою. Варто було Світлані піти, як Олексій підійшов до дружини,  і лагідно сказав:

– Галинко, що не журися. Розумію, але не варто так сприймати чужий успіх, ти в житті маєш більше, але повір мені, буде і на нашій вулиці свято, просто потрібен час.

– Олексію, ти завжди мені так кажеш, але живемо ми з тобою як і раніше – без грошей, не все можемо собі дозволити, економимо навіть на одежинв.

– Зате ми усі живемо щасливо і дружно. Повір, ми маємо й пройти через труднощі, а вже потім, як дітки підростуть, і нам стане легше. Тоді й багатіти почнемо.

І Олексій не обдурив Галину. Через кілька років сімейна пара зажила так, що навіть Світлана їм позаздрила б, якби вони розповіли їй.

Не даремно кажуть, що заздрість – то гріх, не потрібно заздрити людям, адже ми бачимо лише їх успіх, і не завжди знаємо їх проблеми. І варто берегти те, що маємо, адже цього може немає хтось. І хтось і нам заздрить.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!