У моєї тітки Тамари немає родичів, крім мене та сестри. Зате у неї є велика квартира в центрі міста. Ми з чоловіком постійно допомагали їй: купували продукти, прибирали в квартирі, готували їсти. Згодом я дізналася, що чекаю дитину, і так часто до тітки приходити не могла. Лише продукти передавала чоловіком.

Як тільки тітка стала себе погано почувати, сестра швидко спакувала сумки, взяла дітей і чоловіка, і переїхала жити до тітки Тамари, надіючись на квартиру. Коли я прийшла до тітки через рік, я ледве її впізнала

У моєї тітки Тамари рідних дітей немає. Найближчі її родичі – ми з моєю сестрою та наша мама. Але у нашої тітки є трикімнатна квартира в самому центрі міста. Зате є трикімнатна квартира в центрі міста. Її чоловік був колись колекціонером, у неї всякого добра ще вдосталь. Але останнім часом у неї почалися проблеми зі здоров’ям.

У Тані, моєї сестри, є чоловік, який не хоче ходити на роботу, попри брак грошей у родині, двоє дітей і кімната в гуртожитку, яку вони орендують. Почувши, що тітка Тамара захворіла, Тетяна з дітьми зібралася до неї в гості, поплакати про своє тяжке життя з чоловіком.

Наша тітка Тамара, чесно кажучи, досить неприємна жінка, вона любить вічно всіх повчати і виховувати, і на все має свою думку, не таку, як в усіх. Природно, що тільки її думка була єдино вірною. Вона пару років запрошувала мене з чоловіком до себе жити і допомагати, натомість обіцяючи квартиру.

Але своя квартира у нас є, від гарної ​​пропозиції тітки Тамари ми відмовилися, але ж не залишати хвору жінку без допомоги: ми іноді привозимо їй продукти, купуємо ліки, я прибирала у неї вдома, готую їсти. Ми на кожні свята намагалися її відвідувати, я привозила їй всякі смаколики. І ми робимо це не заради житла, а, скажімо так, карму почистити – просто добру справу, та й шкода її, бо ж нікого ріднішого за нас з сестрою у неї немає.

Я не знаю як Тані все вдалося, але вже через кілька днів після свого візиту до тітоньки, вона пакувала речі, дітей і чоловіка, і переїхала до тітки Тамари жити.

Відносини з сестрою у нас так собі: вона мені заздрить постійно. І чоловік у мене роботящий, і дитина – розумниця, і з житлом та роботою проблем у мене немає. Єдине, для чого телефонує мені сестра, це попросити грошей у борг. А так, як пам’ять у моєї рідної сестри Тетяни коротка, то борги вона зазвичай повертає дуже рідко.

Коли я чекала другу дитину, я мало часу приділяла тітці Тамарі, бо мала своїх справ багато: чоловік відвозив їй пакети з смакотою і продуктами, поки я не дуже добре себе почувала.

Коли доньці виповнилося пів року, ми з нею поїхали знайомитися з тіткою Тамарою. Підійшовши до дверей квартири, я почула крики сестри:

– Поки не перепишеш квартиру на мене, годувати тебе ніхто не буде! Повзи назад до себе в кімнату!

Я була геть збентежена, потім рішуче натиснула на дзвінок. Тетяна відкрила мені двері, не маючи наміру пускати мене всередину і почала грубіянити:

– Що, теж за квартирою прибігла? А ось дуля тобі!

У квартиру нас ледве впустили.

За той рік, відколи я не провідувала свою тітку Тамару, вона дуже сильно змінила: стала нижчою ростом, сильно схудла і постаріла років на 10. Побачивши мене, тітка Тамара почала плакати.

– Чому ридаєш? Розкажи їй, як тобі добре з нами живеться і нехай вона йде до себе додому, за останній час жодного разу не з’явилася, а тут намалювалася, незрозуміло чого. Ще й дитину свою притягла, не полінувалася.

Я попрямувала за тіткою Тамарою, у неї в кімнаті стояло тільки ліжко. Речі, замість шафи, були акуратно розкладені на підлозі в кутку кімнати. На тітці не було її коштовностей, а на стінах не було жодної картини. А виявилося, що чоловік сестри, як і раніше, не працює, і живуть вони на кошти, виручені за продаж майна, яке було у квартирі.

Поки ніхто не бачив, я написала повідомлення своєму чоловікові, що потрібно щось з цим робити, і коротко розповіла про це.

Сестра все намагалася мене випровадити, заходячи до нас в кімнату кожні 10 хвилин.  А її чоловік геть знахабнів:

– А тобі додому не пора? Дитина он твоя плаче.

– Їсти хоче. Ти вийди, я погодую, вона засне, – відповідала я.

Мій чоловік приїхав через годину. Сестра перезирнулася зі своїм чоловіком і двері відкривати вони не поспішали.

– Чоловік за мною приїхав, відкрийте, – повідомила я.

Чоловік був не сам.

Сестра з чоловіком були змушені покинути квартиру по-хорошому.

Після того мені телефонувала рідна мати. Сказала, що я вигнала сестру на вулицю, і тепер вони свою квартиру з батьком перепишуть на сестру.

А ось тітка Тамара написала дарчу на мене:

– Я знаю, дитино, що ти мене ніколи не виженеш. Шкода, що твоя мати так вирішила, але ти теж з порожніми руками не залишишся. Я вам залишу все.

Тітці ми зараз допомагаємо, хоча живемо в себе в квартирі, доглядальницю найняли старенькій. Я навіть уявити не можу, як вона жила х моєю нахабною сестрою.

Тепер їй щобре, вона постійно посміхається, коли ми з дітками до неї приїжджаємо.